"У свої 35 років п"ю жменями заспокійливе, — пише рівненчанка Вікторія. — П"ять років тому в мене був нервовий зрив. Лікувалася, але коли повернулася додому, знову стало погано. Тіло трусить, дихати тяжко, серцебиття прискорене, панічний страх. Боюся, що можу попасти у психлікарню. Ночами не сплю. Чоловік понад 10 років інвалід III групи. Йому треба нянька. Я його не люблю, і він це знає. Через це сваримося. До чоловічої статі в сексуальному плані мені байдуже. Думаю, що самій буде краще. Хочу піти з дому, але тримають діти. Маю двох синів. Одна ворожка сказала, що в мене пробита сексуальна чакра".
Лист коментує столичний цілитель Юрій Козлов, 44 роки.
— Не шукайте вини в чоловікові й дітях. Вам потрібно розібратися у своїх бажаннях, відпочити. Багато сил забирають побутові проблеми. Ще й чоловік після хвороби став третьою дитиною. Спробуйте без причини обійняти його. Ваша ласка допоможе йому одужати. Хваліть дітей, вони краще вчитимуться і багато досягнуть у житті. Заспокійливі препарати притуплюють вашу реакцію, через те ходите сонна і не встигаєте за життєвим ритмом.
"Мій чоловік третій рік як онкохворий, — пише Галина з міста Сарни на Рівненщині. — Має пухлину на правій легені, вражена печінка, болить вся права сторона. Лікарі дивуються, бо з таким діагнозом люди живуть не довше півроку. Коли чоловік захворів, мені приснилася жаба, яка сиділа в кухні на тумбочці. Я закричала, а чоловік взяв її у руки. Раніше жаби снилися, коли ходила вагітною. Або перелазить мені дорогу, або у млинцях на тарілці сидять. Після таких снів народила трьох мертвих дітей. Чоловіку приснилося, що він ходить по онколікарні з іншими людьми. Але в них на спині є панцир, як у черепах, а в нього немає".
Боюся, що можу попасти у психлікарню. Ночами не сплю
Печінка в чоловіка хвора через ліки. Ймовірно, що з діагнозом помилилися. Його сон це підтверджує. У лікарні були люди в панцирях — то хворі. Він на них не схожий, бо в нього не рак, а щось інше. Перевіртеся ще раз, чекайте іншого діагнозу.
"На нашу сім"ю насилає прокляття зять, — червоним чорнилом пише Людмила Григорівна з міста Суми. — Живемо разом 20 років. Він п"є, гуляє, б"ється. А це став нас проклинати. Коли кричить, аж мурашки по тілу біжать. У хаті кляне всіх, вийде на вулицю і кричить, аби сусіди чули. Через його прокльони я зламала ногу".
— Проклинають люди-вампіри. Протистояти їм просто. Спробуйте розізлити вампіра або пожаліти. Він злякається і втратить свою силу, бо не чекає такої реакції. Підійдіть до свого зятя, коли він проклинає, і скажіть: "Синку, ти такий хороший. Ходи, поговоримо". Якщо не вдається пожаліти, смійтеся на його прокльони. Пам"ятайте, що прокльони повертаються до людей, які їх насилають.
3 
1
Коментарі