— Навіть пухкенька модель має бути підтягнута, з гарними формами. Фігура типу "яблуко" зі складками — нікому нецікава, — каже 24-річна Анна Божик. Викладає дефіле в першій столичній школі для пишнотілих моделей "БіґБ'юті". Її відкрили 3 грудня торік у центрі міста.
Школа розташована на третьому поверсі сталінки. Праворуч — кімната-роздягальня з одноразовими капцями. Через довгий коридор із приглушеним світлом доходжу до дерев'яних дверей. Поряд на дивані в купу скидані шуби й куртки. На підлозі стоїть взуття. За дверима чути жіночий голос.
— Існують стандарти пишнотілих моделей — 100–70–100. Але все залежить від вимог агентства, — розповідає за столом викладач акторської майстерності, етики й естетики Елеонора Кочеровська, 21 рік. Перед нею на стільцях під стіною сидять семеро жінок. У них — перше заняття.
— З дитинства мріяла бути моделлю, — розповідає після уроку Ольга Мудренко, 42 роки. Вона — густо нафарбована блондинка з великими грудьми. За професією — лікар-травматолог. Має двох дітей. — Усе життя пропрацювала в лікарні. Потім зрозуміла, що кар'єрного росту немає, нічого не змінюється, життя проходить повз мене. В інтернеті побачила, що в Києві відкривається ця школа. Зрозуміла — це мій шанс. Чоловік дозволяє не працювати, а займатися собою.
Навчання триває чотири місяці. Кожен коштує 1500 грн. Жінкам викладають акторську майстерність, візаж, фотопозування, хореографію, психологію.
— Я шість років у модному бізнесі. У 18 почала навчатися в київській школі для моделей, — розповідає Анна Божик. Вона — модель зі стандартною фігурою. Проводити заняття з дефіле прийшла в білому топі й вузьких лосинах. — Аби стати впевненою у собі, варто тренуватися вдома робити дефіле. Правильна постава — рівні підборіддя, спина, втягнутий живіт. Погляд не має губитися внизу або задиратися вгору. Впевнений погляд приковуватиме увагу інших.
Після закінчення школи багато моделей із формами знімаються для інтернет-каталогів одягу.
— З такими моделями більше клопоту під час обробки фото. Коли дівчина стає в позу, можуть бути заломи, зайві складки на фігурі. Їх треба прибрати за допомогою комп'ютерних програм, — продовжує Анна. — Фотосесія оцінюється за кількістю одягу на моделі під час зйомки. Окремо платять за рукавички, брюки, спідницю. Чула, що одиниця коштує від 5–10 гривень. Білизна — 7–10 гривень.
В Україні оплата роботи кардинально відрізняється від західної. Дівчина із закордонним досвідом погано себе не оцінить. У Китаї за годину зйомки для друкованих каталогів платять 200 доларів. Стандартні моделі на показах українських дизайнерів отримують 350–400 гривень.
— Іноді за півдня фотозйомки платять 1000 гривень. Але переважно — 400–500 гривень за годину, — розказує 26-річна Марина Кир'якова. Очолює одеську філію школи. — В Україні повненькі моделі поки що не дуже популярні. Тому пропозицій небагато.














Коментарі