— У 35 років вирішила змінити професію. Працювала вчителем математики. Залишилася одна з дитиною, грошей не вистачало. Спробувала влаштуватися менеджером у косметичну фірму. Відмовили — беруть тільки жінок до 30 років. Мовляв, у старших не купуватимуть косметику, — каже киянка 56-річна Інна Литвиненко.

— Пішла на бухгалтерські курси. Знайомий покликав працювати до себе на фірму. Там проробила 10 років. У 45 років довелося шукати нову роботу, бо фірма закрилася. Перед однією зі співбесід секретар керівника сказала: "У вас немає шансів. У нашу компанію не беруть старших за 40". Я вирішила, що не буду соромитися свого віку. Коли спілкувалася з роботодавцем, назвала чесно скільки мені років. Розповіла про досвід. За кілька днів подзвонили з тієї фірми і запросили працювати.

— Два місяці шукаю роботу. Здивувався, коли на моє резюме почали приходити відмови, — розповідає столичний журналіст 47-річний Юрій Дегтяренко. — Роботодавці писали, що не підходжу, і в них не з'явиться вакансія для мене. Просили не турбувати. Дав почитати резюме колезі. Вона сказала прибрати вік, сімейний статус, більше розписати переваги. Журналістом працюю 24 роки. Знаю іноземні мови, ніколи не був безробітним. З останньої роботи пішов сам. Захотілося щось змінити в житті. До цього тричі міняв роботу, але жодного разу не отримував відмов. Нове місце знаходив максимум за два тижні. Коли оновив резюме, запросили на співбесіду. Про вік не питали. Але боюсь тепер іти оформлятися офіційно.

Одним із головних критеріїв при прийомі на роботу є вік. Роботодавці не завжди оцінюють працівників тільки за професійними якостями, йдеться в дослідженні міжнародного кадрового порталу "Хедхантер". Найбільше страждають люди передпенсійного віку й випускники вузів.

— Не беру на роботу старших за мене, — говорить керівник тепличного кооперативу на Київщині 44-річний Віктор Дубина. — Кілька років тому пересаджували троянди. Дав працівникам одне розпорядження. А бригадир сказав робити інакше. Ще й кричав на працівниць, що я молодий і мої розпорядження дурні. В результаті фірма втратила гроші. Працівника звільнив. Тепер я — найстарший у компанії, відповідно й головний.

— За останні п'ять років провів півсотні співбесід. Зробив висновок — не зв'язуватися з людьми, яким більше 30 років, — додає власник магазинів одягу в Полтаві 31-річний Олег Яковенко. — Два місяці тому прийшла на співбесіду 37-річна жінка. Волосся зібране у хвіст, замурзані кросівки. Така людина не може зустрічати клієнтів. Сказав їй про це прямо. Десь кожен п'ятий претендент висуває купу вимог: час на перекури, каву, з'їздити додому на обід чи обов'язковий душ. Один чоловік відгукнувся на вакансію водія. Йому десь під 60, велике пузо. Сказав, що в нашій вантажівці незручне сидіння. Після цього почав в оголошенні чітко вказувати вік працівників. На мене зараз працюють 30 людей — 18 жінок і 12 чоловіків. Найстаршому — 29. Усі позитивні, відправляю їх на тренінги з торгівлі. Планую відкрити онлайн-магазин. Прошу готуватися, вчитися. Вони все швидко схоплюють.

— Беру на роботу вагітних. Їм не можуть відмовити клієнти. Якщо вже про товар запитали, то рідко відходять і не купують, — розповідає 29-річний Андрій Калинів зі Львова. Має сім точок на радіоринку.

— Раніше наймав тільки чоловіків. Вони або менше продавали, або згодом відкривали свій бізнес. Потім завагітніла моя дружина. Пішла в декрет за два тижні до пологів. Казала, що їй треба багато рухатися. Тоді взяв двох вагітних на роботу. Обіди їм купував. Не сварив, якщо запізнювались. Вони гарно продавали товар. Зараз у мене працюють шість жінок ­віком від 19 до 23 років. Двоє 25-річних чоловіків ремонтують телефони. Тиждень тому купив нову точку. Мені зробили знижку. За умови, що там до пенсії працюватиме 50-річна Оксана Іванівна. Вона повільніша за інших. Не знає, як показати функції смартфонів клієнтам. Часто відпрошується, бо хворіє. Не можу жартувати з нею, як з іншими. Сам ніколи б не взяв на роботу старших за мене людей. Тоді не почуватимуся шефом.

Ставлять обмеження — до 40 років

— Складно знайти головного інженера на будівництво, керівника виробничого чи торговельного підприємства. Бо роботодавці ставлять обмеження — до 40 років. Спеціалісти такого рівня рідко можуть отримати необхідний досвід до цього віку, — говорить 31-річна Ольга Орос, експерт із підбору персоналу компанії "Рекрут Альянс".

— Фахівці за 45 підпадають під вікову дискримінацію в усіх сферах. Роботодавці кажуть, що такі люди не гнучкі, погано володіють новими технологіями, мають совковий підхід до роботи. Інколи це підтверджується. Але частіше старші кандидати мають прогресивніше мислення, ніж 25-річні.

Неохоче беруть на роботу молодших 23 років через брак професійного і життєвого досвіду. Часто молоді люди ще не визначилися, ким хочуть бути. Шукають тимчасову роботу і швидкий заробіток, не прагнуть розвиватися. Тому компанії не хочуть вкладати гроші й час у навчання молодих спеціалістів.

Вікові стереотипи не поширюються на фахівців вузьких галузей: технологи вищої категорії, інженери, конструктори, керівники виробництв у харчовій і легкій промисловості, машинобудуванні. Тут роботодавці не мають альтернативи.

×