"Живу з донькою, зятем і онукою Іванкою, — пише лучанка Мирослава Григорівна, 70 років. — Усе було добре, але недавно ми перестали розуміти одне одного. Внучка змінилася, замкнулася в собі. Їй 25 років. Має хорошу роботу, але особисте життя не складається".
Листи коментує київський біоенергетик Валентина Гавура. Дістає з конверта фото Іванни. Дівчина в чорній сукні стоїть біля ялинки. На грудях — намисто з перлів.
— Онука до кінця року познайомить родину зі своїм судженим. Поберуться навесні 2019-го. Після шлюбу дізнається, що носить під серцем дитину. Порозумітися з дітьми важко. Зять незабаром подасться на заробітки, донька у всьому дорікатиме вам. Наберіться терпіння. Непрості часи минуть швидко, але скріплять вашу сім'ю.
"Маємо проблеми із донькою, — розповідає у листі 53-річна Євгенія Павлівна із Київщини. — П'ять років тому вона вийшла заміж. Довго не могли зачати дитину. А коли завагітніла, нашій радості не було меж. Але сталася біда — дитина народилася мертвою. Алла не може змиритися з втратою. Звинувачує у всьому мене, чоловіка, свекрів. У листопаді торік подала на розлучення. Має серйозні проблеми з психікою. Мертве немовля замінила на ляльку. Купила іграшку в магазині. Вдає, що то її донька. Годує з пляшечки, ночами не спить, носить її на руках. Вивозить у двір на колясці, що ми подарували їм перед пологами. Зверталися до психіатра. Але це не допомагає. Зять пробує її повернути".
— Донька у відчаї. Втрату не визнає і миритися з цим не збирається. Вибратися з прірви самотужки їй навряд чи вдасться. Не залишайте вдома саму. Жінці потрібен цілодобовий нагляд. Пережити смерть дитини допоможе нова вагітність. Марно сподіватися, що донька відновить стосунки із зятем. Їхній шлюб розірваний безповоротно. Але вдруге вийде заміж незабаром. У березні погодиться відвідати психолога та пропити курс заспокійливих препаратів.
"Із дружиною Оленою чотири роки живемо у шлюбі, — пише житомирянин Андрій, 29 років. — Маємо сина Дмитра. Йому скоро виповниться 3 роки, але досі не говорить. Водили до логопеда. Той наполягає почекати. Але ми боїмося, що дитина так і не заговорить. Недавно теща без нашого відома возила Дмитра до ворожки. Та сказала, що дитина мовчить, бо ми неправильно обрали кумів. Хресні сина в першій парі вже були розлучені. Але тепер мають нові сім'ї".
У конверт вкладає фото Дмитра. Він у вишиванці, має кучеряве русяве волосся, зелені очі.
— Підстав для хвилювання дійсно немає. Дитина заговорить, щойно почне відвідувати дитсадок і проводити більше часу з однолітками. Вибір кумів тут ні до чого. Обоє вже мають другі шлюби, тобто живуть у парі. За хресних не можна брати хлопців і дівчат, молодших 15 років, монахів і черниць, людей із психічними захворюваннями. Кумами не можуть стати чоловік і жінка, які перебувають у шлюбі. А також батьки дитини.
"Із чоловіком Олександром прожили у шлюбі дев'ять років, — розповідає в листі 34-річна Юлія з Рівненщини. — Маємо сина, який торік у вересні пішов до школи. Я Сашу сильно любила і не здогадувалася, що веде паралельне життя. Чотири роки приховував, що має в іншому місті коханку і дитину. Дізналася про це випадково. Він не встиг замінити сім-карту в мобільному. Повернувся додому з відрядження і пішов у ванну. Задзвонив телефон. Я взяла слухавку, а там жіночий голос. Вона питає, хто я. Кажу, що Сашина жінка. Чую: "Що за розвод? Саша зі мною, Саша мій". Думала, не переживу цей дурдом. Вибачався, клявся, що покине її, бо одружений зі мною. Але того ж дня вигнала його з дому. Півроку тому ми розлучилися. Часто шкодую про це. Бо, за словами свекрухи, він переїхав в інше місто і повернувся до тієї жінки".
Вкладає у конверт фото з Олександром. Він лисий, має бородавку над губою. Юлія худа і висока, волосся зібране у пучок. Під очима наведені стрілки.
— Годі шкодувати, що викинули зі свого життя зрадника і брехуна. Ваше вибачення його не спинило б, бо звик жити на два фронти. У квітні чекайте на знайомство з чоловіком, що стане для вас опорою. Довіртеся новим стосунках, відкрийтеся до почуттів, що допоможуть забути колишнього й почати життя спочатку.
"У мене є два сина, — починає лист Олександр із Гребінківського району Полтавської області. — Старшому Вікторові 38 років, має другу групу інвалідності. Зустрічався із дівчиною з Черкаської області. Але стосунки не склалися, бо вона молодша за нього на 20 років. Олексію 31 рік. Після школи вивчився на зварювальника. Роботу знайшов, але досі не жонатий. Що з моїми дітьми не так? Чи діждуся я невісток і внуків?"
— Віктору краще остерігатися знайомств в інтернеті. Більшість із них розчарують. Жінки намагатимуться нажитися за його рахунок. Може привести дівчину з вашого району. Утримайтеся від претензій на її адресу. Колишнє життя невістки вас не стосується і на її стосунки з Віктором не впливатиме. Молодший Олексій скоро стане батьком. Це пришвидшить його рішення узаконити стосунки з дівчиною, до якої має почуття.
8 
35413
Коментарі