— Були причини довіряти йому. Ми довго знайомі, війну разом пройшли, допомагали хлопцям на передовій. Він розшукував мене, коли я був у полоні в сепаратистів, — каже 50-річний Олександр Кононов про свого партнера по бізнесу Віталія Васяновича.
Два роки тому з окупованого Сіверськодонецька Кононов переїхав до партнера в село Десятини Коростенського району на Житомирщині. Разом створили козину ферму, виготовляли сири. Назвалися "Сири Санича". Після двох років Васянович заявив, що він — єдиний власник фірми. А Кононов — його найманий працівник.
Олександр — інвалід першої групи. Правої руки немає по плече. Замість лівої ноги — протез. Кінцівки втратив 12 років тому, коли працював на лісопилці. Не дотримався техніки безпеки, попав у тріскодробарку.
— Частки бізнесу не розподіляли, — продовжує Кононов. — У Васяновича — дружина, мама, двоє дітей. Я сказав зразу: "До 10 тисяч гривень на місяць можеш брати".
Я в побуті скромний. Був готовий рік-другий їсти хрін без солі, аби ми розвинули справу. Мав пенсію по інвалідності 1400 гривень і стільки ж допомоги як переселенець. Половину віддавав на потреби ферми.
Васяновича задовольняло, що я медійно розкручена персона. Коли виїжджали торгувати на ярмарки, говорив: "У тебе оселедець росте, давай відпускай ще вуса, вдягай вишиванку, колоритний типаж получається". Люди впізнавали мене, ішли купляти саме "Сири Санича".
Кози, бувало, заскакували в чужі городи, на кладовище. Селяни збирали сходи, щоб нас виселити. Розбирався завжди я. Бо Васянович казав: "Твої кози — твої проблеми".
З літа почав помічати негаразди. Мали гарну виручку, весь сир реалізовували. Але борги росли, кредити не закривалися, зарплатня працівникам не доплачувалась.
За моїми підрахунками, мали заробити за чотири місяці близько 300 тисяч гривень. Дві третини — витрати на розвиток справи. А куди пішли ще 100 тисяч, не знаю.
Якось кажу Віталію: "Звітуй, де ділись гроші". А він: "Не збираюсь перед тобою звітувати. Ти мені ніхто і звати тебе ніяк". Я був у дикому шоці й розпачі.
Після сварки Васянович вигнав Кононова з хати. У неї Олександр вклав частину власних грошей — брав кредит у банку.
— Приїхав із дружиною і матір'ю, — додає чоловік. — Позабирали в мене засоби для варіння сиру: каструлі, відра, форми. Заборонили приходити на ферму до кіз.
У поліції сказали, що це цивільно-правові відносини, їх справа не стосується. Через день Васянович вкрав генератор з моєї хати — подарунок чужої людини. Залишився без світла.
Зараз Олександр живе в майбутньої дружини в Десятинах. Тримає двох собак й одного козла. Протягом року має сплатити 112 тис. грн кредиту.
— Кілька разів селяни попереджали: "Не варто тобі з ним зв'язуватися. Обмане", — говорить Кононов. — Думав, наговорюють, бо ворогують із нами через кіз, які шкодять. Відколи посварився з Васяновичем — примирився з усім селом. Здоровкаються, кожен готовий допомогти. Сусід, з яким мав бійки і який вимагав 10 тисяч компенсації, вибачив мені. Дав йому 500 гривень. На тому й розійшлись.
— Віталій — непорядна людина. Погрожує людям, вважає себе царьком і хазяїном, — розповідає 51-річний Ігор Сень із Десятин. — Пару років тому присвоїв велику суму грошей простих людей і підприємців. Відтоді я з ним перестав спілкуватися, не сприймаю як людину. Він помішаний на грошах. У селі його ніхто не поважає. А Санич — романтик, до нього приїжджали гості з усієї України сиру покуштувати, з козами побавитися.
Мені спочатку було дивно, як ці двоє могли здибатися, що між ними спільного. Виявилось, Васянович Санича просто використав.
Коментувати ситуацію по телефону Віталій Васянович відмовився.
"Так, я вас обманув. На бізнес потрібні були гроші"
Розібратися в ситуації між Олександром Кононовим та Віталієм Васяновичем у Десятини приїхала донор "Сирів Санича", волонтер Валентина Варава. З друзями виділила на розвиток справи два безвідсоткові кредити. За це Васянович та Кононов мали допомогти переселенцям і ветеранам війни на Донбасі розвивати власні справи.
— Я давала гроші під Олександра. Його знала, хотіла допомогти, — каже Валентина. — Спочатку оплатила для них сінокосарку. Другий кредит дали на покрівлю для ферми. Домовились, що кошти повернуть, коли бізнес матиме прибуток.
Коли ми оформлювали цю передачу, документи підписував Васянович. Була здивована. Але вони обидва при свідках пояснили, що партнери й мають свої домовленості. Тепер Васянович говорить, що найняв Сашу як управителя.
Ми прийшли розбиратись, а він каже: "Так, я вас обманув. На розкрутку бізнесу потрібні були гроші. Мені б не дали. А Санич — чудовий медійний персонаж. На нього гроші знайдуться".
Кошти не повернув досі. Учора сказав: "Забирайте собі сінокосарку".
2 
1
Коментарі