пʼятниця, 04 жовтня 2013 00:45

"Потім я виріс і став маніяком. Убив маму"

Автор: ФОТО: Тарас Подолян
  Київський школяр Андрій Костишев має синій пояс із карате. Займається спортивною гімнастикою та акробатикою на пілоні. Знімається в кіно, вивчає англійську мову
Київський школяр Андрій Костишев має синій пояс із карате. Займається спортивною гімнастикою та акробатикою на пілоні. Знімається в кіно, вивчає англійську мову

—?Маленьким Андрей не ходил, а бегал. Постоянно его останавливали. В 4 года сказал коронную фразу: "Когда не бегу, теряю силы". У него два больших таланта — актерское мастерство и спорт, — каже киянин 43-річний Олександр Костишев. Його син 8-річний Андрій за 2,5 год. віджимається чотири тисячі разів. У серпні серед дорослих установив рекорд — лежачи підняв 20-кілограмову штангу сотню разів. Учасники долали половину своєї ваги, а хлопець — 70%.  ­Важить 29 кг.

Костишев із сином ідуть до дитячого будинку творчості на Лівому березі столиці. Обидва у спортивному вбранні. Сідаємо у фойє на лаві. Батько вибачається, що не запрошує додому. У двокімнатці мешкають уп'ятьох. У подружжя ще дві доньки, 5 та 2 роки.

—?Квартира настільки забита, зайти неможливо. Там і спальня, і їдальня, і спортзал, уроки учать. А ще штангу поставили.

—?Повернешся — ударишся. Я зарядку ранком роблю у татовій кімнаті, — додає Андрій. Біляві кучері ховає під каптуром сірої кофти. Постійно смикає себе за середній палець. Має широкі долоні та грубі пучки в задирках.

—?Якийсь чоловік подзвонив, спитав номер рахунку й кинув 5 тисяч гривень на штангу. Нам до неї ще "бліни" треба купити, кілограмів на 45. А це ще три тисячі, — розказує батько. — Щомісяця витрачаємо на сина 350 доларів — екіпіровка, секції, додаткові тренування, змагання. Андрій щоранку випиває три перепелині яйця. Стільки ж увечері. Купили заради нього йогуртницю. Не даємо смаженого. Налягає на каші, м'ясо, морську рибу, горіхи, фрукти. Цукерок не їсть.

Хлопець займається у секціях спортивної гімнастики і карате. Два місяці тому батьки віддали його в басейн.

—?У Польщі знімався у фільмі "Фотограф". За сюжетом мав скочити з мосту, а води злякався, — пояснює батько.

—?Я грав хлопчика, не пам'ятаю, як він називається, — тре лоба син.

—?Аутист, — підказує Костишев.

—?Потім я виріс і став маніяком. Убив маму. Страшно було, коли грим зробили одному дядьку, який по сюжету застрелився. У нього очі повилазили, шкура на півобличчя потріскалася.

—?Я його вчу, щоб менше запам'ятовував ролі. Про що фільм, не пояснюю. Текст вивчив, відіграв — і забудь. Не треба на себе переносити образ, бо всі фільми чорнушні — вбивства, знущання.

Андрій з першого разу не може сказати, скільки йому років. Дає собі на рік менше. Каже, що вчиться посередньо, книжок не читає.

—?Як же? А "Алі-Баба", — підказує тато.

—?Не пам'ятаю, — відповідає школяр. Улюблених акторів називає швидко. — Джекі Чан, Брюс Лі, бо шустрі й добре б'ються. Шварценеґґер, бо добре накачаний.

Знімався в рекламі йогурту, російських серіалах. За зйомки в Польщі отримав $3 тис. Зароблене кладе на власний рахунок. Назбирав майже $10 тис.

—?Хочу купити будинок на п'ять кімнат. Щоб не були тісні. Мені, ігрова, папі, мамі, — тулиться до батька. Той обсмикує, щоб сів рівно. — Спорт допоможе знайти красиву дівчину. Поки що дівчата у школі не розмовляють зі мною. Тільки старшокласниці після рекорду зі штангою перший тиждень давали булочки, цукерки. Мені з Голландії дівчинка-гімнастка пише. Як її звати, не згадаю. Колись у дитячому садку заступився за дівчинку. Вдарив хлопця, який її бив. Мене за це поставили в куток, а його — ні. Сказали: бачили, як ти бив, а не він. Після того не захищаю нікого, бо мене покарають.

Андрій має синій пояс із карате. Робить трюки на турніку.

—?Він єдиний у Києві хлопчик, який займається акробатикою на пілоні. Мені кажуть, що я стриптизера готую. Говорю: рєбята, не подобається слово "пілон", то нехай буде малахай — бойове мистецтво на жердині. Я мав свій продакшн, а тепер працюю продюсером у сина. Хотів розкрутити його, щоб запросили тренери. Але в нашій країні нікому нічого не треба. З-за кордону пишуть, що готові надати всі умови для тренування. Та їхати невідь-куди без контракту несерйозно. Зараз на англійську налягаємо, поки що не дуже виходить.

Ідемо на спортмайданчик у дворі. Андрій хапається на турніку за поперечину. Кілька секунд утримує тіло горизонтально. Приходить мати, 33-річна Людмила.

—?Син жаліється бабусі на втому. Пропонуємо займатися чимось одним, але він хоче всім зразу, — каже. Веде сина на гурток англійської мови.

Зараз ви читаєте новину «"Потім я виріс і став маніяком. Убив маму"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути