Проблеми, з якими звертаються у своїх листах читачі, найчастіше пов"язані із самотністю. І не стільки з відсутністю близької людини, скільки із самотністю удвох. Серед причин часто бувають порчі.
Через рік подружнього життя Ірина з Київської області не могла зрозуміти, що сталося з її чоловіком і з нею самою. Вони стали ніби чужими: майже перестали спілкуватися, зникли спільні інтереси, у домі десь поділася радість, навіть забули про інтимні стосунки. Тільки піклування про дитину утримувало їх під одним дахом. Ірина почала часто хворіти, повніти, впадати в депресії і думати про розлучення.
А ще рік тому вони з чоловіком були щасливою парою. Чекали дитину, купили однокімнатну квартиру у "сталінці". У таких будинках сусіди знають одне одного з покоління в покоління. І нові люди завжди викликають неабиякий інтерес. Гарна молода пара і євроремонт, зроблений батьками, викликали у декого з сусідів заздрість. І порчі одна за одною звалилися на людей, які й поняття не мали що це, навіщо і за що.
Після корекції біоенергоінформаційної системи Ірина поступово повернулася до свого нормального стану: поліпшилося фізичне здоров"я, відновилася внутрішня гармонія, вона твердо вирішила зберегти родину.
А киянка Галина боролася за свою сім"ю сім років. Її чоловік Тарас — стандартно позитивний: не п"є, не б"є, гроші заробляє. Але при цьому постійно всім і всіма незадоволений — родичами, колегами, країною, власними дітьми, квартирою, роботою. Його ніколи не бачили в доброму настрої. А для Галини навпаки — всі люди хороші, і вона сама випромінює тепло. Жінка жаліла і любила Тараса, народила дітей. Хоча родичі та друзі не раз відмовляли її від шлюбу.
Галина боролася за свою сім"ю сім років
Тут також не обійшлося без cторонніх біоенерговпливів. Вони вбивали всі кращі емоції-енергії між подружжям. Зрештою Галина почала хворіти і гаснути, комплексувати, уникати людей. Кожна дрібниця травмувала її психіку. Жінка не витримала такого життя і розлучилася.
Після відновлення біоенергоінформаційної системи Галина поступово стає собою колишньою.
Завищена самооцінка, неврівноважений характер, егоїзм, посилені штучними порчами, роблять людину нестерпною для оточуючих.
Лариса з Києва працює продавцем. Скаржиться, що в душі у неї — порожнеча, все і всі дратують, чоловіка не хоче бачити, хоча розуміє, що ніхто, крім нього, її не терпів би. Лариса запевняє, що такий стан у неї з"явився після відвідання цвинтаря на Проводи. Але з"ясувалося, що насправді в неї повно порч, пороблених давно й далеко за межами цвинтаря. А ще — своїми думками, емоціями, невдоволеним виглядом вона постійно додає негативної енергії до своєї біоенергоінформаційної системи. Відвідини ж цвинтаря тільки все це посилили і спонукали жінку шукати порятунку.
Зрештою, Ларису позбавили порч, і та стала себе почувати набагато краще. Але для того, аби стан знову не погіршився, їй треба змінити свій характер, погляди на життя. І головне — зрозуміти, що гармонію в нього приносить сама людина.
Від редакції. Якщо з вами або вашими рідними, знайомими траплялися подібні випадки, якщо вас щось турбує, напишіть про це в редакцію "Газети по-українськи". Наталія Сапа порадить, як вам бути.
2 
1
Коментарі