У ніч із 13 на 14 квітня колишньому російському мільярдерові, екс-голові компанії ЮКОС Михайлові Ходорковському, 42 роки, співкамерник на прізвище Кучма порізав обличчя чоботарським ножем.
— Лікарі сказали, що в нього пошкоджена ліва перегородка носа, — розповідає захисник Ходорковського Юрій Шмідт.
Кучму посадили в СІЗО, але кримінальну справу не порушили — постраждалий відмовився писати заяву. Раніше вони приятелювали: якось Ходорковського навіть оштрафували, бо пив чай із Кучмою в неналежному місці.
У травні 2005 року Міщанський суд Москви засудив колишнього голову ЮКОСа до дев"яти років позбавлення волі. У жовтні його відіслали під Читу — в Краснокам"янську колонію ІК 14/10.
Режим там звичайний: о 6-й — підйом, о 22-й — відбій. Разом із Ходорковським у приміщенні живе 100 людей. Ліжка стоять у чотири ряди.
— Саме ліжка, не нари, — уточнює дружина Михайла Інна, 36 років. — І їдальня його влаштовує. Там дають багато хліба, м"ясо, варену картоплю, кашу, буває капуста і морква. Варять супи. Фруктів немає, риби та яєць теж. Удома ми харчувалися скромно, йому не звикати. Єдине, без чого було тяжко два роки в СІЗО — це сонце. Зараз так йому радіє!
Інна каже, що раніше майже всі проблеми розв"язував чоловік. А тепер вона мусить оформляти медичну страховку, трудову книжку, змінювати паспорт. Після першого побачення з Михайлом заявила, що чоловік дуже змінився:
— Ми прожили разом 17 років. Останні два роки він розвивається сам по собі. Почав цікавитися історією та релігією. Кажуть, що в нього загострився гастрит. Це брехня. А схуд тому, що їсть дуже мало: фізична активність у тюрмі низька.
Від двох шлюбів у Ходорковського є четверо дітей. Коли його посадили, перша дружина — Олена — домагалася з ним зустрічі. Ходила на всі судові засідання, але дозволу на побачення так і не отримала.
Олена Борисівна володіє туристичною компанією "Леді Вікторія". Її син, 20-річний Павло Ходорковський, навчається в США. Вдруге заміж вона не вийшла і прізвище не змінила.
— Коли з Мішею це трапилося, мої почуття спалахнули з новою силою, — зізнається вона.
Друга дружина, Інна, теж ходила на всі засідання. Між собою жінки не спілкувалися, демонстративно не помічаючи одна одну.
Інна познайомилася з Михайлом у Московському хіміко-технологічному інституті. Він закінчував вуз, а вона щойно вступила на 1-й курс. Павлові — сину Ходорковського — тоді був рік.
— Про серйозність намірів спочатку знав тільки сам Михайло, — розповідає Інна. — Мені лестила увага з його боку. Він дуже неординарний. Нерідко це дратує його колег. Міша — лідер і вдома, і на роботі. І дуже відповідальний. Ми разом ходили в походи. Він рубав дрова, розпалював багаття, варив, чистив, прибирав, мив. Справжній чоловік!
Дитинство Інна провела без батька. Її родина жила в комуналці. Мама працювала на заводі бухгалтером.
Кримінальні авторитети кличуть його Михалич або Ходя
— Раз на рік, на новорічні свята, ми їли мандарини та салат олів"є, — пригадує вона.
Пізніше Інна Валентинівна працювала експертом у відділі валютних операцій банку "Менатеп". Зараз виховує трьох дітей Ходорковського: 14-річну Анастасію та близнюків Гліба та Іллю, 6 років, які вчаться в московських школах.
— Два роки тому Михайла назвали найбагатшою людиною Східної Європи. А тепер він на уранових рудниках, і нічого не має, — зітхає вона. — Для Насті перше побачення з татом у СІЗО було справжнім порятунком. Перші місяці після арешту вона ходила, як божевільна. А тоді побачила Михайла за склом: він сміявся, жартував — і заспокоїлася. А малюків я возила на побачення лише раз. Для них це такий стрес!
У Краснокам"янськ Інна їздить раз на три місяці.
— Умови там добрі, — розповідає. — Є ліжко, тумбочка, стіл, вішалка з люстрою, посуд. Спільна кухня, туалет, душ. Кімната чергового.
Першого разу дружина привезла панові Михайлу огірки, помідори, моркву, сіль, цукор, масло, сметану, м"ясо, варені яйця. Крім продуктів — книги Стругацьких, сімейні фото, голку з нитками, ватник. Але найціннішим із 20-кілограмової передачі був годинник.
— У СІЗО носити годинник не дозволяли, тому в колонії Міша зрадів йому, як дитина, — розповідає Інна.
У березні вона поїхала на побачення разом із 70-річною матір"ю Ходорковського Мариною Пилипівною. Везли з собою овочі, книги та журнали.
Після побачення Марина Пилипівна вийшла плачучи.
— Михайлу не вистачає інформації, він дуже мучиться. Посивів, — витирає жінка очі. — Йому навмисно створили суворий режим, до всього чіпляються. Ми залишили для нього радіоприймач і машинку для стрижки волосся. Чергова поставила умову, щоб цими речами користувалися всі, — зітхає. — Нагодували його м"ясними й рибними котлетами, сирниками. Наступного разу попросив привезти в"ялене м"ясо. Із насолодою пив каву і їв морозиво. Фотографії дозволили передати, а листи — ні. Сказали — звичайним шляхом.
Друзі Ходорковського купили 4-кімнатну квартиру в центрі Чити. Зараз там триває ремонт. Раніше апартаменти належали екс-меру міста Сергію Вечоріну. Інна каже, що якщо чоловік захоче, вона не вагаючись залишить Москву й переїде до Краснокам"янська.
— Мені все одно, де жити, — запевняє вона.
Зараз пан Михайло працює у кравецькому цеху. Більшості його співкамерників — по 18–20 років. Зеки звуть його Михайло Борисович. А кримінальні авторитети кличуть Михалич або Ходя.
— Кидать ему на уши бесполезно, — каже один із них. — Он на любой вопрос отвечает по-умному, как в книгах пишут. С администрацией так темы разводит, что обалдеешь. Путин хотел, чтобы тот поделился с ним, Ходя не повелся и попал на нары. Я бы сам так сделал. Делиться с Путиным — западло, потому что он хоть и президент, но "красный".
Коментарі