Поет-пісняр 75-річний Володимир Кудрявцев має на рахунку в італійському банку $2 млн. Планує поїхати до Рима, щоб забрати гроші. Мешкає в Будинку ветеранів сцени у Пущі-Водиці під Києвом. Кудрявцев — автор слів до пісень "Стожари", "Шовкова косиця", "Запитай у серця", "Повір очам". Вони були хітами у 1970–1980-х. Їх виконували Софія Ротару, Назарій Яремчук, Лілія Сандулеса.
На вході висить табличка "Карантин". У коридорі горить тьмяне світло. Володимир Кудрявцев живе на першому поверсі. Сидить у кімнаті на ліжку, застеленому синьою ковдрою. Він у темних брюках із плямами та світлому светрі. У пальцях мне цигарку "Ватра срібна".
— Збирався вийти на вулицю покурити, — каже. — Сігарєти мені композитор Юрій Рожков привіз. Обіцяв сьогодні ще прийти. Тут нам грошей не дають, усе забирають. Було і таке, що окурки на вулиці збирав, бо курити хотілося.
У старій шафі висять шерстяне сіре пальто, синій костюм, спортивна куртка, кілька светрів. На столі старі газети, на одній чотири скибки хліба з маслом.
Володимир Кудрявцев народився в м. Синельникове на Дніпропетровщині.
— Коли виповнилося 3 роки, тітка навчила грати на баяні. Я склав пісню: " Эх, огурчики да помидорчики, Сталин Кирова убил в коридорчике". За це тітку мою тягали до КДБ. Управи на мене не могли знайти, бо я малолітнім був. Потім закінчив Ростовське культосвітучилище та Ленінградський інститут культури.
Із першою дружиною побрався 1955-го.
— Прожили з нею 20 років. Я був директором будинку культури у місті Шахти Ростовської області. Валя завідувала поштою. Вирішив іще одну освіту отримати — вчився в Ростові-на-Дону на заочному. Досрочно здав екзамени, раніше повернувся. Заходжу, а Валя лежить гола в ліжку з нашим участковим. П"янезні були, мене навіть не помітили. Я взяв у руки його пістолет, хотів пристрелити їх, але втримався. Подзвонив дружині міліціонера. Вона мою жінку віддубасила, що вся в синцях була.
Узяв у руки його пістолет, хотів пристрелити їх, але втримався
Володимир Олексійович розлучився і поїхав до Києва. Купив квартиру, став керівником ансамблю "Інтеріна". Часто їздив на гастролі до Італії, Росії, Польщі, Литви, Молдавії.
— У Франції познайомився із другою дружиною, фокусницею Діаною Лібераторі. Вона на 17 років молодша. З нею мав спільний номер. На сцені стояло дві тумби. Моя дружинонька заходила в першу в одному одязі, а за мить з другої виходила в іншому. Я акомпанував їй на баяні. Нас вінчав близький родич тодішнього Папи Римського. Заради мене вона вивчила українську, бо я не міг освоїти італійської. Переїхали в Рим. У неї був прекрасний двоповерховий будинок. За рік вона народила мені сина Артура.
Каже, поїхав в Україну, щоб забрати матір.
— Виявилося, якийсь міліціонер підробив документи на мою квартиру на Сирці. Я звертався до суду, але зрозумів, що зря стараюся. Поїхав провідати свою доньку Наталку та онучку Аннушку. Їй тоді було 4 роки. Привіз усяких подарунків, а їй іще цукерок захотілося. Донька моя тоді випивша була, на дивані спала. Я до неї: "Дивися за дитиною". Повертаюся, а Аннушка з балкона п"ятого поверху виглядає. Побачила цукерки, закричала "ура" і заспівала мою пісню "Ой віконниці кленові". Перехилилася через перила і на моїх очах розбилася об асфальт. Моя мама після цього померла — не змогла горя пережити. Поряд їх поховав. Збираю гроші, щоби хрести поставити.
До Італії поет не повернувся. Дружину із сином не бачив 30 років.
— За кілька місяців упав з драбини, переніс дев"ять операцій. Писав їм листи, але відповіді ніякої не отримав.
Розповідає, що спився, втратив квартиру та дачу в Криму. До Будинку ветеранів сцени потрапив два роки тому.
— Я загубив паспорт, хворів. А тут ожив духом. Хочу зібрати тексти своїх пісень, бо розгубив їх. До того, як попасти сюди, кілька років мешкав у будинку престарілих у селі Степок на Київщині. Там матушка-алкоголічка за головну була. Якось напилася і до мене причепилася, щоб із нею переспав. Я відмовився — в неї чоловік був гарний, молодший за мене. Матушка мене якоюсь дерев"яшкою вдарила, все обличчя синє було. Після цього втік звідти.
У Будинку ветеранів товаришує з колишнім актором Миколою Оленчуком, 76 років.
— Ми з ним характерами зійшлися. У столовій сидимо за одним столом. Кормлять нас гарно. Усе не з"їдаю, то віддаю Миколі. Він здоровий, їсти любить.
Прес-секретар Спілки театральних діячів Валентина Грицук каже, що Володимир Кудрявцев справді має $2 млн в італійському банку.
— У будинку ветеранів цьому не вірять. Не розумію чому. Він багато виступав за кордоном, тоді ці гроші було неважко заробити. Керівник оркестру "Радіобенд" Олександр Фокін допоміг відновити документи, недавно зробив Кудрявцеву закордонного паспорта. Разом із ним збирається поїхати до Італії.
2 
1
Коментарі
4