"Подарував золоті сережки і рожевого ведмедя у мій зріст. Запропонував зустрічатися"

— 23 квітня святкували день народження тата. Запросила і свого хлопця Андрія. Він приїхав із батьками. Став переді мною на коліно і простягнув перстень. Наші матері плакали, — каже поліцейська 27-річна Яна Коваленко з Одеси. Її чоловік Андрій, 30 років, теж працює в поліції. Святкуватимуть п'яту річницю весілля.

До одруження Андрій і Яна зустрічалися чотири роки.

— Вчилася тоді в Одеській юридичній академії, — розповідає Яна. — Одного разу Андрій прийшов у гості до жінки, в якої я орендувала кімнату. Після того став запрошувати мене на каву і в кіно. Новий рік зустрічали разом. 16 січня на мій день народження подарував золоті сережки й рожевого ведмедя у мій зріст. Запропонував зустрічатися. За чотири місяці стали жити разом. Оселилися в будинку Андрія, що дістався йому у спадок від баби.

Наполягла, щоб він отримав вищу освіту. Послухав. Почав готуватися і успішно здав іспити в Одеську юридичну академію.

Весілля гуляли в селищі Липовець на Вінниччині, звідки Яна родом. Запросили 70 гостей. Ресторан орендували на два дні.

— За рік у нас народилася Злата, — про­довжує. — На останніх термінах вагітності поїхала до батьків. Боялася, що чоловік буде на чергуванні, як почнуться перейми. Злата — енерджайзер. Коли навчилася ходити, вилізла на підвіконня і перевернула всі горщики з орхідеями. Недавно просунула голову в тин у нашому саду й застряла. Рятувальників не викликали, витягли самі. Злата любить пікніки. Як дозволяє погода, завжди виїжджаємо на природу. Смажимо рибу, варимо юшку. Чоловік — завзятий рибалка. Одного разу наловив два відра. Довелося роздавати сусідам.

Яна Коваленко працює дільничним офіцером поліції.

— Я займаюся профілактичною роботою з людьми, які відбули покарання, — каже Яна. — Вони щотижня мають відмічатися. Під адміністративним наглядом перебувають упродовж року. Андрій служить у батальйоні поліції особливого призначення. Буває, на вихідних обох викликають на роботу по тривозі. Дитину немає на кого залишити. Дзвоню начальству. Комусь дозволяють не виїжджати. Частіше поблажки роблять мені.

×