
7 листопада у Житомирі поховали "пологівського маніяка" 66-річного Сергія ТКАЧА. Помер у місцевій колонії №8 від серцевої недостатності. Відбував довічне ув'язнення. На суді зізнався, що з 1980 по 2005 рік зґвалтував понад сотню дівчат 9–17 років. Деяких убив. Скоював злочини у Пологах Запорізької області, Запоріжжі, Криму та Павлограді на Дніпропетровщині.
— Ткачу стало зле 4 листопада близько третьої години дня, — розповідає начальник колонії Костянтин Шеловський. — Викликали "швидку". Попри дуже низький тиск, до лікарні не забрали. Через чотири години помер. По тіло засудженого ніхто з родичів чи близьких не приїхав. Через три дні поховали власними силами.
Сергій Ткач народився у м. Кисельовськ Кемеровської обл., РФ. В юності займався легкою атлетикою. Був кандидатом у майстри спорту, навчався у Новосибірській спецшколі міліції. Працював експертом-криміналістом. Рапорт про звільнення написав 1979-го. За рік переїхав в Україну. Працював на залізниці, в шахтах і колгоспах. Злочини вчиняв упродовж 25 років. За цей час замість нього за ґрати потрапили 9 невинних людей. Двоє з них померли у в'язниці.
— Первое убийство совершил, когда от меня ушла жена с ребенком. Посадил их на самолет в Симферополе, выпил спиртного, хоть был за рулем. Это случилось на выезде из города. С девушкой не знакомился. Просто изнасиловал, а потом убил. Переклинило. Сам удивляюсь, — розповідав Ткач в одному з інтерв'ю.
Убивця вів щоденники, в яких записував своїх жертв і подробиці злочинів. Його затримали у серпні 2005 року. Засудили до довічного ув'язнення.
Тричі був одруженим. Мав трьох дочок і двох синів. Торік у в'язниці побрався з росіянкою 27-річною Оленою.
— Мне Сергей понравился с того момента, как о нем узнала, — розповідає, — именно о таком муже мечтала. "Охотилась" на него 12 лет.
Жінка народила йому доньку.
Коментарі