середа, 05 квітня 2006 16:14

"Ночами чув скандування "Ю-ще-нко!"

Автор: фото: Євген КОЛЕСНИК
  Френсіс Мартін О’Доннелл полюбляє бувати в київському ресторані ”Ле Гранд кафе”, яке розташоване неподалік його помешкання
Френсіс Мартін О’Доннелл полюбляє бувати в київському ресторані ”Ле Гранд кафе”, яке розташоване неподалік його помешкання

Ірландцю Френсісу Мартіну О"Доннеллу 52 роки. Тридцять із них він працює в ООН. Представляв об"єднані Нації в Судані, Лесото, Мавританії, Нігерії, Швейцарії, Туреччині, США, Сербії та Чорногорії. Останні півтора року — координатор системи ООН в Україні.

Він призначив нам зустріч в одному із найдорожчих ресторанів — "Ле Гранд кафе", що на Європейській площі. Трохи припізнився. Машини ми не побачили: дипломат залишив її неподалік.

Який у вас автомобіль? — питаю, поки йдемо до дверей.

— Звичайний, — незворушно відказує. — Чотири колеса, кермо, сидіння. Жартую, — усміхається, — "мерседес".

Він у колоритному сірому капелюсі, темному пальті та бежевому костюмі. Взутий у черевики кольору кави з молоком. О"Доннелла тут знають: струнка висока білявка — адміністратор — широко усміхається і вітається по-англійськи.

Френсіс замовляє каву, сік та горішки, собі бере джин-тонік. 20 хвилин розпитує: хто видавець, про що видання, навіщо ми працюємо і скільки заробляємо. Відповідаємо по можливості ухильно. Він розмовляє з нами англійською і французькою мовами.

Ваші перші враження від України? — запитуємо.

— Уперше я приїхав сюди влітку, на кілька днів. Було чудово: зелень, дерева, тепло... А восени 2004-го мене призначили координатором ООН. Помаранчеві прапори, тисячі людей на Майдані, холодна зима... Я уявляв собі вашу країну зовсім іншою.

Узимку тут слизькі тротуари

Помаранчеві сни не снилися?

— Я майже не спав! — хитає головою. — Я живу біля Майдану, то ночами чув скандування "Ю-ще-нко!" — стукає в такт кулаком по столу. — Я не міг спати —  переживав за український народ, за демократію. Знімаю квартиру у центрі Києва, з вікна видно Хрещатик.

Скільки кімнат?

— Це велика квартира, — відповідає. — Дуже гарна і дорога. Плачу за неї з власної кишені, бо ООН дає лише невелику дотацію.

Питаю, яка зарплата у координатора ООН.

— Середня, — каже стримано. — Для Європи, звісно. А для України це дуже високі середні статки, — сміється.

Де ви познайомилися із дружиною?

В Африці, у Судані. Вона — італійка, адвокат. У Судані   прийшла до мого колеги у справі, там і познайомилися.

А що вона робить у Києві?

— Насолоджується життям, — усміхається.

Як ви відпочиваєте?

— Слухаю класичну музику, багато читаю, малюю, пишу статті. Ходжу по музеях і галереях. Можу зайти сюди випити кави, — оглядається. — Мені подобається гуляти містом, але взимку тут слизькі тротуари. З друзями деколи ходимо в ірландський клуб "О"Брайнс".

Дивилися стриптиз у київських клубах?

— Ніколи! — категорично відповідає дипломат, переходячи з англійської на французьку.

У бари дружину не водите?

— Не часто, — відповідає. — Ми не розуміємо місцевої мови.

Чому не вчите?

— Ой, ну це дуже довго, — зводить він брови. — Якби я вчив мови усіх країн, де працював, — життя б забракло! Але я вже знаю деякі слова. "Будь ласка", "дякую", — з акцентом старанно промовляє і починає сміятись із самого себе.

Він каже, що любить бувати в опері та на концертах.

Ніяк не можу знайти хороший магазин англомовних книг

— Коли приїздить донька, частіше виходимо в люди. Вона вивчає дизайн інтер"єру в Лондоні. Я багато їжджу по регіонах, — розповідає по-діловому. — Запланував й уже відвідав Чорнобиль, Чернігів, Крим, Одесу, Донецьк, Луганськ, Львів та Івано-Франківськ.

Естрадну українську музику слухаєте?

— Спеціально ні, але Руслану, Вакарчука і Володимира Гришка знаю.

Наша кухня подобається?

— Я їв борщ і вареники. Добре було б інші страви спробувати...

На що любите витрачати гроші?

— Крім квартири та продуктів, майже ні на що. Час від часу купую раритетні книжки. У себе на батьківщині придбав старовинну книгу з історії Ірландії за 700 євро, — хвалиться містер О"Доннелл. — У Києві ніяк не можу знайти хороший магазин англомовних книг. Може, ви порадите?

Сходіть на Петрівку, — кажемо напівсерйозно.

— Петрівка... — замислено повторює. — Це книгарня?

Ні, ринок.

— О, я був на ринку! — радісно вигукує дипломат. — Бессарабка називається. Овочі, фрукти купував. Там бабусі такі стоять цікаві... А у магазині, коли  звертаєшся англійською, продавці починають дратуватися.

А що вас дратує в Україні?

— Тільки ліфти, — стримано сміється. — Коли вони ламаються, доводиться довго натискати якусь кнопку, кричати комусь про допомогу. А з того боку лається бабуся-диспетчер, яка нічого не розуміє. Простіше по мобільному викликати службу безпеки або майстрів, які полагодять кабіну.

Витягли мене на сцену танцювати

Найавантюрніший ваш учинок в Україні?

— У день святого Патріка — а це велике свято для ірландців — з друзями пішли в "О"Брайнс", — веселиться О"Доннелл. — Вони витягли мене на сцену танцювати.  Сам такого від себе не чекав!

Наостанок говоримо із ним про вибори. Він зауважує, що підтримав би скасування депутатської недоторканності.

— Це жахливо, коли 200 тисяч людей мають імунітет перед законом! — дивується він.

Не хочете залишитися назавжди?

— Можливо, — усміхається. — Якби було тут більше друзів... міг би на пенсії відкрити власну справу... знав мову... і мав би змогу купити собі тут житло... Усього чотири дрібненькі умови, — сміється.

1954 — народився в Дубліні, Ірландія
1965–66 — жив у Єрусалимі та Галілеї, ходив до школи в Назареті
1975 — закінчив факультет мистецтв національного університету Ірландії
з 1976 — працює в ООН
1979 — одружився з італійкою Джованною Каванною
1980 — народилася донька Карла
30 вересня 2004 року приїхав в Україну

Зараз ви читаєте новину «"Ночами чув скандування "Ю-ще-нко!"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути