— Страх за кермом був завжди, бо в руках водія не тільки його життя. Треба бути уважним і спокійним, — каже 30-річна Анна Євтушок із міста Шепетівка на Хмельниччині. Із чоловіком 32-річним Максимом рік працює далекобійницею в Європі.
Анна за освітою бухгалтер. 12 років була майстринею манікюру та педикюру в рідному місті.
— Клієнтів мала вдосталь. Не знаю, що мене підштовхнуло обрати іншу професію. У кожного бувають моменти, коли хочеться щось поміняти. Водійські права маю п'ять років. На вантажівку отримала рік тому.
Моя сестра з чоловіком ризикнули першими й стали далекобійниками. Зараз перетинаємося з ними на європейських дорогах.
Подружжя Євтушків працює на одній вантажівці, у них парний екіпаж. За зміну мають відпрацювати на двох 21 год., з них 18 — за кермом. Анна розповідає, що чергуються з чоловіком по 4,5 год. Після зміни водії повинні мати не менше 9 год. відпочинку. Щотижня в них один вихідний, а кожного другого — два. Порушувати графік не можуть, бо все фіксує тахограф (пристрій, що записує швидкість транспортного засобу, відстань, а також активність водія. — ГПУ).
— У Європі строго щодо часу роботи й відпочинку, — говорить Анна. — Великі штрафи за порушення. Втома в дорозі, звичайно, є. Бо великий потік машин, не розслабляєшся. Але з часом звикаєш.
Перші місяці було страшно їздити вулицями. Боялася і високих мостів, яких тут багато. Додатковий фактор — негода. Коли видимість погана, зменшуємо швидкість, та навіть тоді нема часу зупинятися — повинні подолати прокладений маршрут.
Анна і Максим Євтушки перевозять переважно харчі.
— Якщо це молочні продукти, вантаж завжди терміновий, — каже Анна. — В Європі часто забороняють рух вантажівок, але на вантажі, що швидко псуються, обмеження знімають. Для прикладу, рейс на Іспанію з молочними продуктами не підлягає під жодну заборону руху. Бо це температурний вантаж.
Їжу готують у мультиварці, на вихідних можуть піти в кафе чи ресторан.
— Намагаємося, щоб були м'ясо й овочі. Але за кордоном смак продуктів інший. Вдома смачніше. Та голодні не були.
Я не відчуваю незручностей щодо комфорту. Майже в кожному пункті завантажень є душ. На заправці також душові кабіни. У Франції вони безкоштовні. В Німеччині послуга коштує до 3 євро. Спати в машині теж нормально, хіба у спеку без кондиціонера важко заснути.
За час роботи далекобійниками Анна й Максим побували у Франції, Німеччині, Іспанії, Бельгії, Нідерландах, Данії, Швеції, Швейцарії та Австрії.
— Подобаються Нідерланди, — розповідає. — Міста в них зелені, чисті. Багато велосипедних доріжок, місць для відпочинку з дітьми. Незабутні враження від Франції. Купалася в Атлантичному океані. Не хотілося покидати те місце — сонце, ніжний пісок і коханий поряд. То були чудові вихідні.
Але Україна найкрасивіша. Не змогла б виїхати. Під час рейсу за домом сумуємо. Нас чекають дві донечки й батьки. Це — найбільший недолік цієї професії. По два місяці не бачимо рідних. У рейс беру м'яку іграшку. Щоразу іншу, її вибирають для мене дівчата. А мати дає ікони.
У Європі, каже Анна, жінки часто керують великогабаритним транспортом.
— Там це не дивина. Хоча жінка за кермом вантажівки — це завжди увага з боку чоловіків. Але ставлення добре. За час роботи ніколи не відчувала дискримінації.
Зарплата водіїв великогабаритного транспорту в європейських країнах коливається від 1500 до 2000 євро.
— Розмір зарплати далекобійника залежить від фірми-роботодавця, — говорить Анна. — Може суттєво різнитися, бо на кожній фірмі — свої відрахування.
Коментарі