11 вересня у Криму Іван Плющ святкував 64-й день народження. "ГПУ" привітала екс-голову Верховної Ради по мобільному телефону. Після нескінченних запитань: "Що за газета?", "Хто головний редактор?", "Коли з"явилася?", "Під якою партією працюєте?" — іменинник погодився поговорити.
— Святкував у Криму. Я й зараз тут... Оце ходжу по парку, дивлюся на дуби й відчуваю в них душі людей, які їх садили.
Невже мешкаєте у приватному секторі?
— Та ви що! Ось уже десять років їжджу в санаторій "Дюльбер", поблизу Ялти. Я не з тих політиків, які влаштовують собі розкішний відпочинок коштом держави.
Багато було гостей?
— Рахувати гостей — погана прикмета. Але більше, ніж чекав. Під Ялтою відпочивала група депутатів Київської міськради, вони й привітали. Прийшли до санаторію четверо жінок і семеро чоловіків на чолі із заступником Омельченка Володимиром Яловим. Грамоти вручили. У них же там, знаєте, все робиться за дорученням Олександра Омельченка. Навіть привітання з днем народження. Вранці приїхали колеги-депутати — Юрій Костенко та Борис Тарасюк. Ви ж знаєте, я не належу до Української народної партії, а тільки до фракції УНП.
Віктор Ющенко особисто привітав?
— Президент телефонував десь під обід. Що побажав? Ну... стандартний набір. Спитав: "Не обіжають тебе?". — "Та ні, — кажу, — тут і справа, і зліва свої. От і Костенко приїхав".
Які тости Вам найбільше сподобалися?
— Узагалі я тостів не люблю. Перша чарка — за зустріч, друга — за друга, третя — за баб, четверта —" во все года, на все века" — за мужика! Ну а в принципі, за найкращого та незамінимого Івана Степановича — це найліпший тост.
Що дарувала сім"я?
— Мала в школі (Іван Плющ має 9-річну дочку Доменіку. — "ГПУ"). Уранці подзвонила й заспівала пісеньку про алфавіт. Така смішна, — гучно сміється Іван Степанович. — А жінка... Свєта, ти що мені подарувала? Каже, що себе! — знову починає сміятися Плющ.
Який презент був найкращим?
— Найкращий подарунок мені зробив Бог! Уперше за 23 дні в санаторії пішов гарний рясний дощ. Я був такий щасливий. Знаєш, Даріє, як підеш у гості й почне крапати, — не лякайся, це означатиме, що тобі раді. Дощ — то хороша прикмета. Для мене це було справжнє Боже благословення.
Довго гуляли? Зняли ресторан?
— Ненавиджу таке! Я людина економна й люблю природу. Попросив гостей, щоби вони з собою принесли хто — перець, хто — виноград, хто — помідори, хто — пляшку. Сіли просто неба, випили й закусили. Всі казали, що таке свято — найкраще. Ніхто не образився. Сиділи недовго. Свєта, коли я прийшов?.. Пів на восьму. Але ж і почали не ввечері, а об 11 ранку. Знаєш, Даріє, який був найдієвіший метод проти пияцтва в СРСР? Горілку не продавали до 11 ранку й після 7 вечора. Ви напишіть про це у своїй газеті обов"язково!
2 
1
Коментарі