— 10 років тому одна жінка напророкувала, що мій чоловік буде значно старший за мене і схожий характером на мого тата. Я цьому не придала значення. Пригадала її слова вже після весілля. Саша і мій тато за гороскопом Риби. Схожі в манерах і поведінці. Тато в мене добрий і чуйний сім'янин. Впевнена, що Саша буде такий, — каже 32-річна Анастасія Денисенко із Черкас.
25 лютого вона вийшла заміж за актора драмтеатру 41-річного Олександра Гуменного.
Познайомилися в жовтні 2015 року на концерті з нагоди відкриття "Благодійного фонду "Черкаський театр". Збирали гроші на відбудову обласного драмтеатру, в якому сталася пожежа 1 липня 2015 року. Олександр є головою фонду. Анастасія — старший редактор телекомпанії "Черкаська регіональна дирекція".
— Я тоді виконувала редакційне завдання і брала в Олександра інтерв'ю. Гадки не мала, що згодом наші шляхи перетнуться. Понад рік спілкувалися по роботі. Потім це переросло в почуття. Торік восени почали зустрічатися. На Новий рік я попередила батьків, що Олександр приїде нас привітати. Зайшов у костюмі Діда Мороза. Розважав конкурсами. Такого Нового року в нас давно не було. Вдруге завітав на Різдво. Я в цей день народилася. Він подарував мені срібні підвіску й сережки. А вже за столом каже: "Настюшко, я ще не до кінця тебе привітав". Простягає мені каблучку і робить пропозицію вийти за нього заміж. Я була приємно шокована. Мама сплеснула руками: "Я чогось так і відчувала". А тато від радості заплакав. Батьки нас благословили, — розповідає Анастасія.
— Зробив це свято потрійним — Різдво, день народження та заручини, — говорить Олександр. — Як тільки Настюша погодилася, вирішили не відкладати весілля в довгу скриню. Хотіли, щоб це відбулося до Великого Посту. Спочатку планували одружитися на День святого Валентина, але не встигли. Заяву треба було подати за місяць і один день до дати. Як з'ясувалося, Черкаси не ввійшли до переліку пілотних міст, де шлюб можуть зареєструвати впродовж доби. Одружитися вирішили 25 лютого, через три дні після мого дня народження.
Олександр Гуменний родом із села Георгіївка Лутугинського району на Луганщині. У Черкаси приїхав 2008-го. Має 19 років акторського стажу. Розлучений, виховує 7-річного сина Владислава. Анастасія після шлюбу взяла прізвище чоловіка.
Сукню з гіпюру і стрейч-котону нареченій пошила черкаська майстриня Ірма Пашківська. Оздобила вишитими трояндами, калиною і жовто-блакитними стрічками.
— Вишиванка Саші теж ручної роботи. Верхній одяг був театральний, із вистави "Назар Стодоля". Сукню й вишиванку залишимо собі як обереги. Одягатимемо в святкові дні. Передамо у спадок дітям, онукам, — каже Анастасія.
Весілля святкували в ресторані "Рушничок" з українськими стравами та традиціями.
— Запросили 20 гостей. Мій батько не зміг приїхати на весілля, бо живе зараз на окупованій території. Привітав нас телефоном. Меню було майже безалкогольне. У весільну подорож поїдемо влітку. Обираємо між Карпатами та Буцьким каньйоном в нашій області.
Подружжя планує повінчатися.
— Настунюшка любить Владика, як рідного. І він відповідає їй взаємністю. З перших днів порозумілися. Хочеться збільшити родину. Кого Бог дасть, хлопчика чи дівчинку, немає значення. Виростимо й викохаємо, — говорить Олександр.
500 привітань у день весілля отримали через соцмережі Олександр та Анастасія Гуменні. Молодятам писали друзі та знайомі з України, Нідерландів, Бразилії та Молдови.
3 
1
Коментарі