— Глянь, портрет Сталіна, а навпроти царь-батюшка. Де б вони ще зустрілися? — біля стенду з порцеляновими балеринами розмовляють відвідувачки столичного "Мистецького Арсеналу". 5 грудня тут відкрився Великий антикварний салон.
Володимир Недяк виставив кілька картин, ікони та церковні книжки. Пропонує своє видання про козацтво, за яке отримав Шевченківську премію. Тепер продає книжку за 3 тис. грн.
— Це одна з найдорожчих українських книжок. Продаю вже п'яту тисячу тиражу. Колись мені приснився ангел і сказав, що продам 36 тисяч. За ці гроші збудую музейний комплекс у селі Вереміївка на Чернігівщині. Недавно купив 12 вітряків. Дружина каже: "Он твоя "бентлі" крутиться", — каже Володимир Недяк. — Антикваріатом в Україні багатії почали цікавитися в кінці 1990-х. Тоді Миколу Пимоненка можна було купити за 3-4 тисячі доларів. Зараз він 50 коштує, а то й 100 тисяч. Перш, ніж віддати річ у чужі руки, на цілу ніч біля ліжка ставлю або днями в кабінеті дивлюся. Шукаю причини, щоб не продавати. Зазвичай лишаю. Але коли наступає скрута, знову виставляю на продаж.
Серед антикваріату найдорожчими вважають картини та ювелірні прикраси. У ціну включають не лише ім'я художника, а й експертні оцінки. Одна коштує від $1,5 тис.
— Навіть якщо нема сумнівів в оригінальності, треба мати два-три паспорти. От зараз у мене є роботи Малевича "Місячна ніч". У 16 років він скопіював її з роботи Айвазовського. Позаду картини стоїть підпис "К. Малевич". Також є спогади художника про цю роботу. Розміри сходяться. Але все одно я мусив запросити трьох мистецтвознавців. Коли Дмитро Горбачов її подивився, сказав: "Це сенсація". У другого мистецтвознавця — жінки — серце ледь не стало. Півгодини корвалолом її відпоював. Купив Малевича на блошиному ринку в Києві за 50 гривень. Поставив під броньоване скло у Вереміївці. Люди приїжджають і дивляться на неї як на "Джоконду" в Луврі.
Тепер ця картина коштує від $50 млн.
Шоумен 44-річний Антін Мухарський на виставку прийшов з батьком. Співак у старовинній картатій краватці, яку взяв у батька, коли ходив у школу. Узутий у хромовані чоботи з масивною підошвою. Це німецьке пожежне взуття 1970-х. Антін Мухарський колекціонує український наївний живопис. Має понад 1,5 тисячі робіт, які називає "сільським гламуром".
— Більшість людей, які цікавляться сільським гламуром, іноземці. Швейцарці, голландці, німці. Наші люди, які в дитинстві бачили ці картини в бабусі на стінах — ні. Має змінитися покоління. Тоді зрозуміють, наскільки це красиво і по-українськи.
На стіні двома рядами розвішані чорно-білі гравюри. На одній чудовисько стоїть на купі сміття. Під нею лежить жіноче тіло в дірках, наче сир. Крізь них бігають миші.
— Ми представляємо оригінальні літографії Сальвадора Далі, — розповідає Марина Мураневич, директор київського салону "Візантія". — Усього їх 50 відбитків, це — 42-й. Серія називається "Комічні пісні Пантагрюеля", це — ілюстрації до книжки Рабле. Усі роботи мають сертифікати. Їх надав Барселонський приватний музей Далі. Приблизна оціночна вартість — 40 тисяч доларів за 25 гравюр. Це приватна колекція київського колекціонера. Гравюри кілька років тому були куплені в Барселоні, маємо навіть митні чеки. Далі любив насміхатися над гріхами. Висміював переважно чоловіче самолюбство, честолюбство, любування власним тілом. Ось бачимо на гравюрі — чоловік запеленаний, наче немовля.
До 21.00 відвідувачі розходяться. Біля стенду галеристи розливають вино. Дістають з-під скла антикварні коштовності. Одягають на руку по чотири персні, оздоблені коштовним камінням. Сміються, жартома погрожуючи одне одному антикварною шаблею.
— Тут 124 вида камня, — показує на стіл з різьбленими золоченими ніжками директор антикварного дому "Епоха" Федір Зернецький, 45 років. — На стільниці камінцями викладені братки, мушлі та орхідеї. Уральській малахіт, яшма, гірський кришталь — це каміння купували в усьому світі для Російської імперії. Катерина ІІ запросила кращих фахівців — італійців. Вони для Ермітажу робили п'ять столів. Тепер залишилися три в Ермітажі, а цей якимось чином звідти вискочив, після революції. Пройшов через шанованих людей і потрапив до нас. Як виставимо його на аукціон, коштуватиме десь півмільйона доларів.
Антикварний салон триватиме до 16 грудня. Ціна квитка — 50 грн.
Банк видає кредит під дорогі картини
— Художників, яких наші олігархи купують на закордонних аукціонах "Сотбіс" і "Крісті", в Україну навіть не завозять, — розповідає мистецтвознавець Артур Рудзицький. — Це невигідно, бо тут заплатять таку суму податків, яку виклали за картину. Колекціонери, які зберігають дорогі картини в Україні, зазвичай віддають їх в оренду музею. Знаю одного, який має і Малевича, і Далі, і Пікассо. У 1990-х на нього наїжджали, хотіли забрати колекцію. То він передав її в музей історії Києва. Буває, що колекціонери кладуть дорогі роботи в сейф банку. З умовою, що банк має право інколи вивішувати їх на своїх стінах. Дехто побоюється, що замість оригіналів потім повертають копії. Це неможливо. До роботи Пікассо, наприклад, йде пачка оригінальних документів і мільйонні страховки. Ніхто не візьметься підробляти. А з дешевшими роботами нема сенсу навіть зв'язуватися. Банк видає кредит під дорогі картини.
5 
1
Коментарі
1