6 вересня 2006 р. у N159 (201) "ГПУ" було надруковано про мої пошуки правди. Я вимагав від орендаря, щоб він платив мені за оренду землі не менше 1,5% від її вартості, як наголошує Указ Президента України N92/2002 від 2.02.02 р. Орендар, директор ТОВ "Продсільпром" Буцько Сергій Антонович, не хоче виконати указ. Щоб покарати мене і залякати інших орендодавців, він розірвав договір оренди без моєї згоди. Не виорав мої 4,06 га землі, які заросли бур"янами. Драбівський райсуд, де ми зустрілися, вирішив: стягнути на мою користь 540 грн та 81 грн судових витрат. Це справедливо. Але я просив суд, щоб орендар платив мені не 1%, а 1,5% — згідно указу. Суд у цій частині позову мені відмовив, посилаючись на ст. 23 Закону "Про оренду", за яким орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Такої згоди між сторонами не досягнуто. Мені здається, що в цій частині суддя злукавив. Я вважаю: поки немає конкуренції між орендарями, у договірні відносини між орендарем і орендодавцем повинна втручатися держава. Такий задум був (вищезгаданий указ), але орендарі і районні чиновники оголосили йому бойкот, і драбівські судді їх підтримують.
Я знаю, що в Черкаській області є такі орендарі, які за оренду землі платять 5%, а є й такі, що платять неякісним зерном та мокрою кукурудзою. Вони звикли безкоштовно, або майже безкоштовно, використовувати землю і мати великі прибутки. Держава їм у цьому допомагає. Сподіваюся, суспільство відгукнеться на мій клич, і ми змусимо Верховну Раду прийняти такий закон, щоб орендарі платили власникам землі достойну платню. Земля того варта.
с. Червона Слобода, Черкаська обл.
Петро Панімаш
2 
1
Коментарі