"Поїхала на заробітки у Польщу і там закохалася, — розповідає лучанка Віра, 37 років. — Вдома у мене сім'я: чоловік і два сини. У Назара, з яким познайомилися по дорозі до Варшави, теж є дружина та повнолітня донька. Він із Запоріжжя. Стосунки приховуємо. Мій чоловік не п'є, але мало заробляє, не має цілей у житті. Між нами давно нема ніяких почуттів, але живемо разом заради синів. Назар теж сім'ю кидати не збирається. Чим закінчиться наш роман, навіть уявити страшно".
Листи коментує біоенергетик 48-річний Мирослав Олійник. Дістає з конверта паспортне фото Назара і сімейне, на якому Віра з родиною. Чоловік та сини — рудоволосі.
— Не кидайте чоловіка заради Назара, бо разом вам бути довше, як півроку, не судилося. Він зробить вибір на користь дружини, а ви залишитеся самотньою. Про зраду чоловікові теж розповідати не раджу. Не простить, втратите довіру та все, що між вами було. Поверніться до сім'ї, по-іншому погляньте на свого чоловіка.
"Була двічі заміжня, але життя не склалося, — пише вінничанка Інна Віталіївна, 35 років. — З першим чоловіком розвелися, за два роки він помер. Маю від нього дочку, якій зараз 16 років. Вийшла заміж удруге за розлученого. Родила дівчинку. Прожили з ним щасливо шість років, а сьомий — як у пеклі. Чоловік почав таксувати. Знайшов собі на 20 років молодшу коханку і пішов від нас, бо вона завагітніла. Після цього минуло майже два роки, а я зовсім не маю особистого життя. Чи то діти на заваді, чи доля у мене така? Я зустріну свою другу половинку і як скоро? Висилаю фотокартку доньки Віки. Вона пішла в 11-й клас. Чи поступить далі вчитися і як далеко від дому?"
Біоенергетик запалює товсту воскову свічку. Сканує долонею світлину Інни та доньки Вікторії. Обоє русяві, мають зелені очі.
— Вийдете заміж, якщо того захочете. Суджений долею поруч з вами. Не відштовхуйте залицяльника. Бо наступного року донька поїде з дому вчитися у столицю. Життя на самоті здасться нестерпним. Вчасно прийміть пропозицію руки і серця. До 40 років можете знову стати мамою.
"Доньці Євгенії виповнилося 30 років, але пари собі знайти не може, — розказує 52-річна Тамара Ярославівна з Київщини. — Молодша заміж вийшла, але дітей не хоче мати. Боюся, що не дочекаюся онуків. Хочу, щоб Женя знайшла свою пару і скоро стала мамою".
— Донька дівуватиме ще три роки. З хлопцями зустрічається, але її пари серед них поки нема. Чоловік буде старшим. Матиме дитину від першого шлюбу. Онуків дочекаєтеся від обох доньок. Молодша завагітніє наступного року.
"Чоловік любить сваритися у релігійні свята, — пише Наталія Володимирівна з Івано-Франківська. — Має золоті руки, все вміє зробити, але без горілки не може жити. Через це завжди чимось не задоволений. Усі йому не такі, як треба. Сину тільки 30 років, а він теж почав випивати. Має два дипломи, а працює на фабриці простим робочим. Живе у тещиній квартирі, нічого не прагне, не старається ніяку кар'єру зробити.
Доньці 26 років. Раніше виходила гуляти, а коли подружки заміж повискакували і почали дітей няньчити, залишилася одна. Тепер весь час вдома. Дивиться телевізор, шиє, вишиває, годинами сидить за комп'ютером. Їй з хлопцями не щастить. Одного любила у школі, але він помер. З іншим зустрічалася в університеті. Втопився під час відпочинку. Сварю її, що заміж не виходить. А вона каже, що нема за кого, бо осталися тільки п'ющі і розведені. Кілька років тому хтось із нашого подвір'я поцупив усю білизну. Може, на ній якісь ритуали здійснювали, що мої діти такі нещасливі".
— Якщо чоловік не зупиниться і не перестане пити, скоро матиме проблеми з печінкою. На сина не тисніть. Він свого ставлення до роботи не змінить. Почне більше заробляти, коли народиться первісток. На вашій доньці порчі не бачу. Щоб знайти пару, їй треба поїхати з міста. Зятем стане іноземець. Серце їй розбила втрата коханих людей. Але її вини у смертях хлопців нема. Білизну крадуть, щоб причарувати чоловіка чи жінку. Але хто робить такі привороти, може стати бездітним.
3 
1
Коментарі