— Після вакцинації від дифтерії Лана перестала розмовляти. Нам порадили віддати її в школу мистецтв. Через півроку донька заговорила. Відтоді зі скрипкою не розлучається, — каже волонтерка 36-річна Наталія Герасименко з Донецька. Її донька 11-річна Лана з трьох років грає на скрипці. Виступала в Польщі, Болгарії та Франції.
— Першу скрипку вчителька зробила Лані з пачки прального порошку, — розповідає Наталія Герасименко. — Обклеїла білим папером і розмалювала. На ній донька вчилася правильно водити смичком. За місяць купили справжній інструмент. Скрипка була завелика, але Лана приловчилася на ній грати. У 7 років віддали малу в спеціалізовану школу для обдарованих дітей. Із початком війни довелося відвезти її у Львів до бабусі. Чоловік поїхав працювати в Київ інженером. А я лишилася в Донецьку ще на рік — допомагала військовим, які були заблоковані біля аеропорту. Доки волонтерила, бабуся записала Лану в музичну школу імені Соломії Крушельницької.
Зараз дівчинка навчається в четвертому класі.
— Вона в нас змалку самостійна, — говорить Наталія. — У школу й додому ходить сама, домашні завдання робить на перервах. Після уроків біжить на хореографію. Займається ще балетом та акробатикою. Узимку танцювала "Лускунчика" у Львівській опері. На канікулах без діла не сидить — влаштовує вуличні концерти в місті. Уперше дала такий у Болгарії. Їздила туди на конкурс скрипалів. На зароблені гроші купила рюкзак військовому, якого виписували з госпіталю. Після того всі кошти відкладає на подорожі.
Лана мріє навчатися в Європі.
— Хочу вступити в консерваторію, вивчитися на диригента й композитора, — каже дівчинка. — Навчатися хочу в музиканта Михайла Стріхаржа. Він — колишній львів'янин, вчився у моїй школі. Зараз живе в Німеччині, співпрацює з оркестрами Національної філармонії та Національної опери в Гамбурзі. Я двічі отримала стипендії від його фонду.
1 
1
Коментарі