"Наш батюшка колись подолав полтергейста, — парафіянин церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці в Бортничах під Києвом 45-річний Сергій розповідає про місцевого священика Варлаама. — До нього звернулася жінка, яку ночами мучив біс в образі покійного чоловіка. Отець воював із ним три місяці. І біс відступив".
71-річна Сілона, у миру — Марія, зустрічає за церковними воротами. 10 років прислужує тут. Раніше продавала свічки у Володимирському соборі в Києві.
— Два дні тому отець підвернув ногу. Зараз у нього масажист. Батюшка просив почекати 20 хвилин. Боротьба з нечистим підірвала його здоров"я, в нього болять ноги, серце. Пігулки йому не допомагають.
У капличці вздовж стіни виставляє ікони на продаж, протирає їх від пилу.
— Біснуватих людей побільшало. Навіть немовлят приносять, вони страждають за гріхи батьків. Був у нас болящий Сергій. Біси його скували. Усе життя був здоровий, а тут ходити розучився. Його син у храм на руках заносив. Тепер Сергій почав ходити з паличкою. Але недавно його син насмерть розбився. Після того чоловік перестав до нас приїжджати.
На полиці дзвонить телефон. Матушка Сілона схоплюється, записує продиктовані імена. На столі лежить прейскурант: "Освячення житла, офісу і машини — 100 грн, вінчання — 250 грн, хрещення — 200 грн, поховання очне — 100 грн, поховання заочне — 80 грн".
— Одній дівчині батюшка знімав вінок безшлюбності. Вона в Печерській лаврі повстрічала хлопця, і через півроку вінчалися. А недавно приходила женщина, щоб сина позбавили наркозалежності. Відчувала за собою вину, бо зробила сім абортів. Щоб відмолити один, треба купити 40 проскурок, 40 свічок, 40 натільних хрестиків, пляшку кагору і лампадне масло.
До вичитки священик допускає не кожного.
Відчувала за собою вину, бо зробила сім абортів
— Над однією молодою парою цілу службу читали молитви. Зранку наступного дня прибігають, кричать, що всю ніч не спали. Я іспугалася. "Шо такоє? Нам після вичитки не полутшало, а похужало. Цілу ніч під домом скора стояла". Батюшка питає: коли ви причащалися? А вони і не знають, що це таке! Відтоді записуємо тільки-но від причастя.
Виходить отець Варлаам, 70 років. Він у сірій рясі, спирається на палицю.
— До якої церкви ходиш? — питає, сідаючи на лавку.
— До Володимирського собору.
— А, це Київського патріархату, — замахується палицею в повітрі. — Ваші дівчата до храму ходять у штанах, як на дискотеку. А тоді скаржаться, що дітей не мають. Треба юбки носити, щоб транда івановна провітрювалася! Не хочу з тобою говорити. Іди з Богом.
— Батюшка строгий, — пояснює дорогою назад Сергій. — Моя сусідка повела до нього онуку, бо та кусалася і билася. Він говорив із нею півгодини. Дитина вибігла в сльозах, обняла бабу, кричала, що більше так не буде. Відтоді стала як шовкова.
2 
35413
Коментарі
2