63-річний Василь Романцов у селі Заболотне на Вінниччині відкрив ослячу ферму. Зустрічає у фірмовому камуфляжному костюмі на в'їзді до села на власній "ладі".
— Мої дітки впізнають мене тільки у цьому одязі, — каже про віслюків Василь Никифорович.
Веде до хліва на території профтехучилища, в якому працює директором.
— Броник, Вася! — кличе тварин, ті відгукуються. — Якщо не назву когось по імені, обіжається. Даєш їсти — не підійде. Мушу обіймати, просити вибачення. Говорю, як із людиною. Вони ж усе розуміють. Осли не вперті, а дуже поступливі. У кожного свій характер. Кричати на них не можна, а бити тим більше. Зараз буду їх пригощати смачненьким.
Дістає з пакета бублики, червоні яблука та сушений хліб.
— Альошику, хочеш бубличка? — простягає сірому з білим носом віслюку. Той обережно губами бере їжу. Інший віслюк Броніслав підбігає й б'є його задніми ногами.
— Броніслав, не ревнуй! Будь чемним хлопчиком. Бери подаруночка, — простягає ослу яблуко, той відкушує половину.
Гладить тварин по черзі. На фермі їх 13.
— Окрему огорожу виділили для ослиці Машки. 30 грудня торік вона народила Йолку. Така хрупка, як мала дитина. Даєш їй те яблучко, вона так делікатно його бере. Очима кліпає. Віслюки своїх малят виношують 13 місяців.
Романцов мріяв розводити віслюків з дитинства. Купує їх у Туреччині, Болгарії та Ірані. Тварина коштує 1 тис. євро — майже 12 тис. грн.
— Коли мені було 6-7 років, на полях уродила люцерна, потрібно було її перевезти. До нашого села запросили старообрядців із сусіднього села. Ті мали сотню ослів. Приїхали 100 підвод, запряжених осликами. Просив батьків, щоб вони також купили, але не було за що.
Віслюків розводить заради молока. Доросла ослиця дає по 2 л на день. Усіх самиць на фермі доїть одна працівниця.
— Молочко цінне. Ним дитячий церебральний параліч, енурез, кір, скарлатину, сухий лишай лічать. Треба пити свіжим. Віслюки дуже чистоплотні. Гидують їсти потоптану траву. Збирають тільки вершки на пасовищі. Об'їдають вершечки трави, де ростові клітини. Серединку стебел їсть вівця, решту забирає корова. Через те осляче молоко найцінніше.
Його змішують з овечим та козячим, роблять бринзу та згущенку. Нею годують студентів.
— Із часом молоко планую здавати, людям продаватиму. Щоб ним вилікуватися, треба приїздити й пити на місці. Воно найкраще для здоров'я, доки парне.
Косметичні фірми з ослячого молока роблять омолоджувальні креми.
— Воно добре розгладжує зморшки. Клеопатра приймала з нього ванни. Покращує стан шкіри, бо містить природні антибіотики. Тому очищує від бородавок, лишаїв, відбілює обличчя, якщо ним умиватися. Також осляче молоко допомагає схуднути, бо містить ферменти, що розщеплюють ліпіди й покращують процес травлення.
Літр молока коштує від 50 грн. Іще одна осляча ферма є в Криму.
Сторож за три місяці вилікував астму
У хліві з віслюками тримають коней, баранів, овець та кіз. Загалом близько 600 тварин.
— У цьому хліві зібрані всі тварини, які допомагають одне одному жити, — пояснює Василь Романцов. — Одне одного лікують своїм запахом. Тільки свиней треба докупити. Буде повний симбіоз. Працював тут сторож з астмою. За три місяці вилічився. Бувалі ветеринари знають: щоб оздоровити коня від туберкульозу, треба помістити до осла та цапа. Тварини біополем лікують. Осли серед усіх — найрозумніші. Нікуди не розбігаються. Раз покажи їм, куди не треба йти, і вже знають.
1 
1
Коментарі
2