28-річна Ольга Сунічук із села Вовничі Млинівського району Рівненщини виконує навиворіт пісні. Може прочитати слово чи речення з останньої до першої букви.
— У роду академіків не було, але мама народила мене під час державного іспиту в інституті. А старший брат Сергій каже, що викинув мене з візочка на прогулянці. Звідси, — сміється, — і талант. Малою часто розважала батьків, читаючи Шевченка навпаки.
Несе до хати 12-місячного сина Давида. Її чоловік Ігор Корендій, 47 років, ставить на подвір"ї сумки з продуктами.
— Їздили на закупки до райцентру, — пояснює Ольга. — Маю двох дітей, свій бізнес. Ще й обробляю 2 гектари поля. Але все встигаю.
Слова вивертає українською, російською, англійською, італійською мовами. Останню вивчила на заробітках у Мілані, поїхала туди 2002-го.
— Мій перший чоловік Анатолій покинув нас із донькою 5-річною Вікою. Поїхав на заробітки до Португалії, знайшов там іншу. Щоб заробити, я взяла в університеті академвідпустку і вилетіла в Італію. Два місяці доглядала бабцю. Потім півтора року мила підлогу на віллі.
На заробітках познайомилася з тернополянином Ігорем Корендієм. Удвох повернулися в Україну, оселились у Вовничах. Поновилася в університеті в Луцьку. Вона навчалася на біолога.
— На іспиті з психології на п"ятому курсі нервувала, коли тягла білет, — пригадує. — Експромтом прочитала професору свій білет навпаки. Він вирішив, що у мене по-особливому функціонує головний мозок. Одна його частина активніша за інші.
Ольга має приємне мецо-сопрано. Знає 2 тис. пісень різними мовами. Виконує їх на весіллях і вечірках, на які запрошують односельці та знайомі. Якщо просять, виконує задом наперед національний гімн.
— Із чоловіком створили дует, він грає на синтезаторі. Тримаємо власний бар-магазин. Доки я в декреті, за стійкою стоїть мама Валентина. Донька Віка вміє читати навпаки прості слова. Хоче бути такою, як я.
3 
1
Коментарі