Під час конкурсу найхимерніших літальних апаратів "Летюча вишиванка" 45-річного музиканта Олега Скрипки впала у воду в московському річковому порту Строгіно.
— Була думка зробити аналог килима-літака, — каже Скрипка. — Хотів спочатку, щоб цю літаючу конструкцію назвали літак "Козак Мамай", але в Росії навіть не чули про такого. А вишиванку знають усі.
Скрипка літав під жовто-блакитним прапором. "Летючу вишиванку" зіштовхнули з 6-метрової рампи. Олег тримався за металеві поручні. Пролетів 8 м і плавно сів на воду.
— Там глибоко, метрів 6 чи 7. На мене наділи корковий жилет, щоб не потонув. Навіть не намокнув, лише в черевики води набрав. Планерував уперше.
Літальний апарат конструювали у Київському бюро ім. Антонова. Розмах його крил — 8 м, вага — 70 кг.
— Його зробив молодий інженер Дмитро, прізвища вже не згадаю, з суперлегкого пластика й авіаційного металу. Тому й пролетів найдалі. Решта відразу сокирою плюхалися у воду, бо центр ваги їм ніхто не розраховував. Мені Діма пояснив: коли тебе штовхають — відхилися назад, щоб літак на повітря сперся.
У небо піднялися 30 апаратів. Серед них — "Жук-бандит", "Повітряна ванна", "Летючі цицьки". Рештки літаків із води піднімали краном і складали на березі. Потім вивезли на смітник.
Останню сорочку купив за 200 гривень
— Вишиванки — це наш бренд. Іще крутіший, ніж сало, — каже Олег Скрипка. — У мене повна шафа вишитих сорочок. Навіть рахувати не беруся: 30 чи 50. Однієї вишиванки на три-чотири концерти вистачає. Я ж не стою як укопаний: плигаю, танцюю, кричу, потію.
Останню вишиванку музикант купив 23 серпня на День прапора на ярмарку в козацькому селищі Мамаєва Слобода в Києві. Узяв лляну, розшиту голубими нитками, за 200 грн. Не торгувався.
Коментарі