Микола Сніжко дружив із Василем Симоненком

12 травня справили сороковини за черкаським журналістом Миколою Сніжком, 79 років.

— Хворів, тому часто лежав у лікарнях, — говорить колега покійного 75-річний Василь Трохименко. — Були проблеми із серцем. Відчував, що помре. Друзям телефонував і прощався.

— Микола Семенович мав 5–6 років, коли німці ­наступали. Якось крутився з однолітками поблизу залізниці. Хотіли боротися з фашистами — каменем пошкодити стрілку для переведення рейок. Але якраз ішов потяг із поліцаями. Старші повтікали, а Миколку спіймали. Мати понесла коменданту сало, яйця, горілку. Викупила так Миколку. Заборонила ходити до ­залізниці. Хлопчик все одно там гуляв. Поліцай, що його спіймав, кинув детонатор від снаряда. Вибухом Миколі відірвало праву руку, пошкодило око. Сусід закривавленого приніс додому. Ножем відрізали ту руку, що теліпалася. Зупинили кров, замотали рану.

Навчився писати лівою рукою.

У газеті "Молодь Черкащини" подружився з поетом Василем Симоненком. Випустив кілька книжок спогадів про нього.

×