— Дружина Оксана Іванівна заставила мене відправити квитанцію передплати на розіграш. Не вірив у перемогу. Набір інструментів — гарний подарунок. У мене був якийсь китайський, але там молоток розлетівся. А я ж маю хазяйство — там одрізать треба, там прибить. До мотоблока ключі згодяться. Тільки ще не користувався ним. Бо показав сину, а ще ж зять не бачив. Похвалюся йому і заберу на дачу, — розповідає киянин 77-річний Микола Литовченко.
Він передплатив "Газету по-українськи" і виграв від редакції набір інструментів.
Микола Романович раніше працював в управлінні Укрзалізниці. Разом із дружиною 77-річною Оксаною Іванівною щоп'ятниці їздить на дачу в село Личанка за 20 км від Києва.
— Ми там маємо півхати й город. Вирощуємо овочі, фрукти, — каже Микола Романович. — Заготовки робимо на три родини — для доньки, сина й собі. Найбільше в нас люблять огірки й томатний сік. У вівторок повертаємося в Київ, бо щосереди ходжу у сауну.
Нас збирається чоловік п'ять-cім, — продовжує. — Паримося, б'ємо один одного віничками з канадського дуба. Заварюємо чай із трав, маємо варення з смородини та малини. Відпочиваємо із третьої дня до сьомої вечора. Обговорюємо новини, у кого що виросло на городі. І так щосереди вже протягом п'яти років. А взагалі в сауну ходжу регулярно років 25. Дружина розуміє, що для мене це — святе. Доки мене немає, то дивиться телевізор чи з онуками спілкується.
Сім'я Литовченків передплачує "Газету по-українськи" сім років.
— Виписуємо газету, бо є телепрограма і гарна підбірка новин за тиждень, — говорить Микола Романович. — Спочатку дружина кросворд розв'язує, потім перечитує газету і віддає мені. Я люблю про сад-город, політику і культуру почитати. Якщо дружина заставить, то ще раз візьму участь у розіграші. Хочемо виграти путівку. У нас була можливість поїхати з дружиною в Емірати та Єгипет. Але в неї ноги заболіли і ми відказалися. Тепер у мене коліно болить. То їхать нам хіба на курорт у Хмільник чи Трускавець.
2 
1
Коментарі