19 років тому Андрій Добрицький, 44 роки, потрапив під ракетну установку на стрільбах у Казахстані. 28-тонна машина двічі переїхала військового гусеницями. Чоловік залишився живий, але втратив зір.

— У мене були переламані майже всі кістки, розірвані внутрішні органи, — згадує Андрій. — Лікарі не сподівалися, що виживу. Вже й не радили друзям провідувати.

— Мати Клавдія померла, коли мені було п"ять років, — згадує. — Батько Григорій працював на будівництві зварювальником. Тричі лікувався в Кременчуці від алкоголізму. Нас, трьох дітей, віддали до інтернату. Старший брат Юрій вступив до Пярни в мореходку. Він помер у 46 років: як і батько, пив.

За тиждень до випуску в Полтавському зенітно-ракетному командному училищі Андрій відгуляв весілля зі студенткою музучилища Оленою. Родина поїхала до Мурманська. За рік Добрицький став там заступником командира ракетної батареї. 1986-го його перевели до Німеччини, а згодом відправили до Казахстану.

— Пройшло два полки. У повітрі висіла хмара жовтого пилу. Нічого не було видно, — згадує чоловік. — У нас врізалася пускова установка. Мене ударом викинуло вперед, під гусениці власної машини.

До Полтави Андрій повернувся 1988-го інвалідом. Дружина подала на розлучення. Невдовзі чоловік одружився вдруге, зі стоматологом Тетяною. У шлюбі вони прожили 18 років, а тоді розійшлися.

Після трагедії чоловік скручував удома деталі для розеток. Потім працював комерційним директором у бізнес-структурах. 2000-го створив цех, який шив дитячі іграшки. Але бізнес був нерентабельним.

— Тепер масажую, — розповідає він, увімкнувши приємну музику в своєму кабінеті. — Зі 150 клієнтів маю лише вісім чоловіків, решта — жінки. Одній з них зменшив об"єм талії на 18 сантиметрів.

Андрій не цурається хатньої роботи — сам готує, прибирає, лагодить техніку, прасує.

— Чоловік, який пройшов армійську науку, випрасує стрілки на брюках краще, ніж жінка, — каже він.

10 січня Андрій Добрицький одружився втретє. Його обраницею стала 33-річна бізнес-леді Наталя.

— Наталя руденька, з зеленими очима, — змальовує Андрій кохану. — На весілля подарував їй каблучку зі смарагдом. А на 33-річчя — іншу, з діамантом.

1962, 17 вересня — Андрій Добрицький народився в Полтаві
1968 — померла мати; потрапив до полтавського інтернату N1
1983 — одружився з Оленою; служив у Мурманську, в місті Ордруф (Німеччина)
1985, 3 січня — народився син Артем
1987, 26 жовтня — в Сари-Шаган (Казахстан) його переїхала ракетна установка
1989 — слюсар-збиральник в УТОСі
2000 — відкрив  цех із пошиву іграшок
з 2004 — працює масажистом
2007, 10 січня — одружився з Наталею

×