"Проблеми у нашій сім'ї почалися, коли чоловік вийшов на пенсію, — розповідає в листі 53-річна Анна Василівна з Ужгорода. — Його ніби підмінили. Став агресивний, постійно дратується через дрібниці. Будь-що може вивести його з рівноваги. Кричить, кляне, добре, що хоч руку не піднімає. Помітила, що такі напади з ним стаються перед великими святами або в неділю, коли я йду до церкви".
Листи коментує київський біоенергетик Валентина Гавура. Кладе долоню на паспортне фото чоловіка. Він вусань, має карі очі й густе кучеряве волосся.
— Настрій чоловіка можна зрозуміти. На пенсії йому бракує уваги, щоденної зайнятості та відносин із колективом. Звик щодня бути на роботі. Бездіяльність викликає в нього стреси і дратівливість. Чому б не підшукати йому додатковий заробіток до душі? Це кардинально змінить атмосферу в домі й покращить стосунки між вами.
"Життя моє стало нестерпне через матір, яку я забрала доглядати, — пише черкащанка Валентина Ігорівна. — Їй 86 років. Болять ноги. Більше зі здоров'я нічого не турбує. Створили для неї належні умови, але догодити важко. В доньок теж життя не складається. Старша вдало вийшла заміж, але родичі чоловіка не дають спокою. Зять не може за свою сім'ю заступитися. Молодшій доньці скоро виповниться 30. Живе сама".
У конверт вкладає паспортні фото доньок. Обоє русяві, синьоокі, у білих блузках. Біоенергетик сканує знімки правою долонею, запалює свічку, заплющує очі.
— Знайти спільну мову з літньою матір'ю буде непросто. Тим паче, що теплих стосунків між вами не було й раніше. Терпіння бракуватиме, але, щоб покращити атмосферу в домі, змініть на деякий час ставлення до матері. Менше уваги й турботи. Це заставить жінку відмовитися від примх і кардинально переглянути поведінку. Старша донька дасть гідну відсіч свекрам, які намагаються посварити її з чоловіком. Молодша вже зустріла чоловіка, який пропонує пожити в цивільному шлюбі. Але жінку це не влаштовує. У подібних стосунках обпеклася. Хоче гарантій, а не життя у невідомості. Дружиною стане до кінця року.
"У нашій родині горе. Син із тюрми не виходить, — пише 63-річна Світлана Валентинівна з Житомирщини. — Щойно випустять, він знову щось накоїть і сідає назад. Знайшов собі пару. Вона виросла в дитячому будинку. Ми прийняли її, як рідну. Пізніше з'ясувалося, що вона теж сиділа в тюрмі і не раз. Має дочку від попередніх стосунків, але віддала її в інтернат. Сина, тобто нашого внука, теж не виховує. Все лягло на мої плечі. У квітні торік невістка втретє вийшла з в'язниці. Була за 10 кілометрів від дому, але так і не приїхала навідати сина. Прошу в Бога прожити років 10–15, щоб поставити онука на ноги".
Надсилає фото з онуком Макаром. Він чорнявий, має родимку на підборідді й карі очі, як у бабусі.
— Невістка буде на волі недовго. Життям дітей не цікавиться. Якби не ви, сина теж віддала б до притулку. Бог дасть вам сили, аби поставити хлопчика на ноги. Проживете ще багато років. Вивчите Макара в університеті, одружите й допоможете виховувати правнуків. Не хвилюйтеся, що успадкує батьківські гени. Виросте чесним і порядним. Мати з батьком скоро розірвуть стосунки.
"У селі є озеро з поганою славою, — пише 64-річний Олександр Іванович із Полтавщини. — За рік у ньому топляться п'ятеро односельчан. Взимку батьки бояться пускати туди дітей на ковзанку. Після Нового року там втопилися п'яниця і молодята, які хотіли через озеро попасти на інший бік села. Мені після їхнього похорону приснилося, що провалююся під кригу. Там за столом сидять утопленики. Серед них — дівчина, яка загинула перед весіллям, уві сні кличе мене до себе і одягає обручку на палець. Прокинувся в холодному поту. Перестав ходити на зимову рибалку. Боюся, що стану наступним".
— Смерть незаміжньої дівчини для всіх у селі стала шоком. Подібне сниться, бо часто думаєте про трагедію. Риболовлю краще відкласти. Плаванням у водоймі влітку не захоплюватися. Щоб загибель людей припинилася, попросіть місцевого священика освятити озеро. Трагедії почали після того, як там матір втопила новонароджене немовля. Це сталося понад 10 років тому. Вона приховувала вагітність від родичів. Народила і позбулася немовляти у такий страшний спосіб.
"У 33 роки син здобув три вищі освіти, — пише Антоніна з Полтави. — Веде власний бізнес. Купив квартиру й авто. Був у шлюбі чотири роки. Розлучилися. Від тих стосунків у нього залишився син, якому зараз 9. Потім познайомився з дівчиною. У цивільному шлюбі прожили п'ять років. Допоміг їй влаштуватися на хорошу роботу. Забезпечував усім, чим міг. Але вона без пояснень його покинула. Сказала, що почуття охололи".
Надсилає фото Віталія. Він у смугастій футболці. Стоїть біля водоспаду. На пальці тримає ключі від авто.
— Син не залишиться без пари. Влітку зустріне жінку, з якою незабаром побереться. Жалкувати за невісткою, з якою жив у цивільному шлюбі, не слід. Якби побралися, то теж протягнули б не довго. Її більше цікавили статки, аніж почуття і стосунки. Через два роки чекайте на народження внучки.
3 
35413
Коментарі