Іноді мені телефонують із самого ранку знайомі чи родичі й розповідають дивні сни. Петро знає мене давно, але ніколи не звертався. А це зателефонував. Двоє малих дітей уві сні йому пропонували подарунки в торбинках. Нібито він був Дідом Морозом, ходив попід хати й просив цих дарунків.
— Дружина поїде в Карпати, залишуся сам. Діти в Києві. Чекатиму на привітання від сина й дочки, — припускає Петро.
Кажу йому, що мусить більше уваги приділяти дітям. А ще потребує підтримки людей, бо заради них працює. Хай би справді перевдягнувся в Діда Мороза й пішов у сім"ї. Отримав би вдячність від старих і малих.
Тетяна із Сергієм добудовують дім під Києвом. Жінці наснився якийсь чоловік, що розпалив у каміні вогонь і запрошує погрітися. Сіло подружжя в авто, приїхало на дачу. Аж тут заходить сусід і пропонує безвідсотковий кредит. Йому це вигідно, бо невдовзі до нього приїжджатимуть іноземці. Власне, дім готовий, лишилося загородити. А ще, може, хтось чужий, здалека закохається в Тетяну.
Розпалив у каміні вогонь і запрошує погрітися
"Снилося, що потрапив до лікарні. У палаті нема місць, усі ліжка зайняті. Я покрутився трохи та й вийшов. А на подвір"ї стоїть "швидка", привезла хворого. Я подумав: мені йти далеко, але обійдуся без авто. Вирішив більше до лікарень не ходити, бо здоровий. Наступного дня потрапив у аварію. На щастя, відбувся стресом.
Василь, 34 роки, м. Київ".
"Іноді бачу вві сні якесь небесне життя. Не те щоб рай, але все — світле, а люди ходять парами або гуртами. Не веселяться, але й не сумують. Нема ні начальників, ні політиків, ні грошей. Не гуркочуть трамваї, не вибухають феєрверки. Але мені туди зовсім не хочеться. Мабуть тому, що я інвалід, а на небі з милицями не було нікого. Може, і я там не буду інвалідом?
Ярослав, 23 роки, м. Київ".
Головне, Ярославе, зберігати міцність духу. Навіть якщо Ви самотні чи гуркочуть трамваї. Такі сни допомагають мріяти про красиве й приємне. Можливо, життя змінюється на краще.
"Я знов склала іспит на "відмінно" завдяки сну! У ньому професор надиктував відповідь, я прокинулася і записала. А вранці витягла той білет, який наснився.
Оксана, 19 років, м. Київ".
Професорів слід уважно слухати. Але так щастить рідко.














Коментарі