четвер, 28 грудня 2006 20:30

Не те щоб рай, але все світле

 

Іноді мені телефонують із самого ранку знайомі чи родичі й розповідають дивні сни. Петро знає мене давно, але ніколи не звертався. А це зателефонував. Двоє малих дітей уві сні йому пропонували подарунки в торбинках. Нібито він був Дідом Морозом, ходив попід хати й просив цих дарунків.

— Дружина поїде в Карпати, залишуся сам. Діти в Києві. Чекатиму на привітання від сина й дочки, — припускає Петро.

Кажу йому, що мусить більше уваги приділяти дітям. А ще потребує підтримки людей, бо заради них працює. Хай би справді перевдягнувся в Діда Мороза й пішов у сім"ї. Отримав би вдячність від старих і малих.


Тетяна із Сергієм добудовують дім під Києвом. Жінці наснився якийсь чоловік, що розпалив у каміні вогонь і запрошує погрітися. Сіло подружжя в авто, приїхало на дачу. Аж тут заходить сусід і пропонує безвідсотковий кредит. Йому це вигідно, бо невдовзі до нього приїжджатимуть іноземці. Власне, дім готовий, лишилося загородити. А ще, може, хтось чужий, здалека закохається в Тетяну.

Розпалив у каміні вогонь і запрошує погрітися

"Снилося, що потрапив до лікарні. У палаті нема місць, усі ліжка зайняті. Я покрутився трохи та й вийшов. А на подвір"ї стоїть "швидка", привезла хворого. Я подумав: мені йти далеко, але обійдуся без авто. Вирішив більше до лікарень не ходити, бо здоровий. Наступного дня потрапив у аварію. На щастя, відбувся стресом.

Василь, 34 роки, м.  Київ".


"Іноді бачу вві сні якесь небесне життя. Не те щоб рай, але все — світле, а люди ходять парами або гуртами. Не веселяться, але й не сумують. Нема ні начальників, ні політиків, ні грошей. Не гуркочуть трамваї, не вибухають феєрверки. Але мені туди зовсім не хочеться. Мабуть тому, що я інвалід, а на небі з милицями не було нікого. Може, і я там не буду інвалідом?

Ярослав, 23 роки, м. Київ".

Головне, Ярославе, зберігати міцність духу. Навіть якщо Ви самотні чи гуркочуть трамваї. Такі сни допомагають мріяти про красиве й приємне. Можливо, життя змінюється на краще.


"Я знов склала іспит на "відмінно" завдяки сну! У ньому професор надиктував відповідь, я прокинулася і записала. А вранці витягла той білет, який наснився.

Оксана, 19 років, м. Київ".

Професорів слід уважно слухати. Але так щастить рідко.

Зараз ви читаєте новину «Не те щоб рай, але все світле». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути