—?Женя, будешь в Белоруссии, приезжай в Гомель. Ми за тебя кулаки держим! — кричить услід 30-річному співаку Євгенові Літвінковічу на майдані Незалежності білоруска років 50.
Щойно на плазмовому екрані на Будинку профспілок показали другий кліп Літвінковіча "До тебе". Відео презентували у стилі флеш-мобу. Усіх, хто прийшов на Майдан, попросили обійнятися. Фанатки оточують співака і простягають папірці для автографів.
—?Столько подписывать? Да вы что, продаете их? — сміється Євген.
Ідемо до бару живої музики "Паче" на вул. Костьольній. Сідаємо в дальній кімнаті, де два столики. Євген кидає пальто на вішак. Ставить під стіною кілька пакетів із подарунками від фанатів.
—?Женя, чай, кава, потанцюєм? — сміється прес-секретарка Світлана.
—?Чайку — із задоволенням, — каже російською.
Давно востаннє були в Білорусі?
—?Дуже. Хотілося б провідати рідних. Тим більше, день народження скоро — 4 листопада. Але боюся, не відпустять. Роботи багато.
У Євгена дзвонить телефон, виходить поговорити.
—?Давайте глянемо, що там Жені надарували, — бере пакети Світлана. — О, шоколадки, листівки й ароматичні палички. Якось Женя сказав, що любить ароматичні палички. Тепер на півроку вистачить.
Євген повертається і розгортає меню.
—?Нам каву, — кажемо.
—?Кава?! Ні, так у нас із вами до танців не дійде. Може, по глінтвейну? Я й так постився довго. Беріг зв'язки — алкоголь їх палить. Дівчатам глінтвейн і каву. А мені лише глінтвейн.
У березні 2012-го Літвинковіч вийшов у фінал шоу "Україна має талант". За підсумками голосування глядачів став другим. Та після вибору суддів опинився на третьому місці. Восени того ж року співав у конкурсі "Х-фактор". Отримав друге місце після учасниці з Одеси Аїди Ніколайчук. 6 листопада розпочне концертний тур 14-ма містами України. У Києві живе півроку.
Добре обжилися в Україні?
– 5 лютого в'їхав у квартиру на Святошині, яку мені знімає телеканал. Класна 2-кімнатка. Дівчата з перукарні поряд виходять курити. Просять автографи. Часто приходять колеги по цеху. Люблю їх приймати, щось смачне приготувати.
Правда, що ви — професійний кухар?
—?У Білорусі мав свої заклади — ресторан, кафе, нічний клуб із дискотекою. На кухні готував сам. У юності метався між багатьма речами. Спочатку навчався на художника-реставратора в місті Мир Гродненської області. Але на моєму курсі багато було молоді, яка покурювала гидоту. Витримав там рік.
Старші друзі мали точки на ринку. Сказали: "Бери товар, ставай торгуй". Я став з окулярами, рукавицями. Заробив малесеньку капіталюшечку. Орендував танцювальний майданчик у парку, апаратуру. Відкрив просто неба молодіжну дискотеку. Зі школи сам вів дискотеки. О, гаряченьке! — бере келих глінтвейну із кружальцем апельсина.
Якщо вели дискотеки, то, певно, були хуліганом?
—?Звичайним трієчником. 6 років займався самбо і дзюдо. Одночасно брався за багато речей. Тому мене до кінця не вистачало. Бачите, друге місце на шоу, а не перше. Кандидат у майстри спорту, але — не майстер. Зате моя дискотека була однією з найуспішніших у місті. 1 вересня дві тисячі людей прийшли.
Потім із компаньйоном Олександром Конюшиком відкрили нічний клуб "Екстра". Ввечері організували підліткову дискотеку, а після півночі — танці для дорослих. Це було цілком інше життя. До другої дня спиш, а потім за товаром: афіші, квитки, податки, туди-сюди. І до сьомої ранку на ногах. Так тривало років зо два.
Кинули цей бізнес?
—?Розійшлися з компаньйоном. Він став недоплачувати персоналу. А люди думали, що це моя вина. Я забрав свою долю, апаратуру, оснащення, і залишив клуб. Планував відкрити ресторанчик. Знайомий дав приміщення. Своїми руками ремонт робив півтора року. Стіни розписував "зеброю", плінтуси ставив. Одного дня приходжу, а власник приміщення поміняв замки.
Крутить на безіменному пальці лівої руки масивний золотий перстень. На ньому витиснений скорпіон. Це його знак зодіаку. — Своїми руками довелося відривати ті плінтуси. За ніч кілька бусів речей вивіз.
Повернувся на той дискотечний майданчик, звідки починав. Мені виділили невелику кімнату, в якій колись був тир. Я забив її до стелі своїми столами, будматеріалами, умивальниками, раковинами. Щось підфарбував, підклеїв і відкрив кафе "У Жекі". Пішло добре. Придумав узимку танцпол заливати водою і робив ковзанку. Але закрив бізнес і поїхав в Україну.
В Україні легше пробитися?
—?Недавно журналісти запитали Лукашенка про талановиту білоруську молодь, яка виїхала із країни. Він каже: "Це ви про Літвінковіча? То нехай в Україні собі співає". Не хочу, щоб мене вважали "зрадником" чи "перебіжчиком". Остання стаття, яку читав у білоруській пресі про себе, називалася: "Ці адбудзецца вяртанне блуднага сына?". А я свою країну люблю. Мрію взяти участь у білоруських проектах. Я взагалі хотів би, щоб кордон між Україною і Білоруссю стерся.
Ви за Митний союз?
- Маю на увазі культуру. Спортсменом, який виграє медалі, батьківщина пишається. Чому ж Білорусь не може пишатися мною?
Повернутися до Білорусі плануєте?
—?Ні, роботи тут вистачає. Для Білорусі я зараз коштую дорого. Були приватні запрошення на корпоративи, але якось обірвалися. Запросили на шоу у Палаці республіки. В листопаді зірки співатимуть разом з з хворими дітками та сиротами. Сподіваюся, що хоч зараз заспіваю на білоруській сцені. Та й мама кличе.
Допомагаєте їй грішми?
—?Змусив її робити в квартирі ремонт, дав грошей. Бо 20 років усе в хаті старе, радянське. Мама багато працювала, була фотографом у Будинку побуту. Виховувала мене сестра Олена, старша на 12 років. У неї був такий вік — щоб погуляти. А тут — я в причепі. Уявіть собі правильну вчительку в окулярах. Сестра ніколи не ризикне нічим, не вв'яжеться в авантюру. Працює на ТЕЦ кухаркою. Я кликав її у свій ресторан. Відмовилася, бо я був підприємцем. А це не так стабільно, як державна робота.
Після смерті батька мама більше заміж не виходила, хоча стосунки мала. Мабуть, підсвідомо шукала схожого на батька. Намагаюся її з кимось познайомити. Бо живе тільки домом, котом і дачею. Кота я купив 12 років тому. За ці півроку, що мене не було вдома, він осліп. Мама каже: "Усе з ним класно, але тикається головою об стіни". У нас завжди були тварини. І лайка на ім'я Гай, і хом'яки. Раз припер додому ротвейлера. Мама подивилася, каже: завеликий. Віддав сестрі. Вона у мене собачниця.
Скільки мали років, коли помер батько?
—?Дев'ять. Потонув на озері недалеко від Жодіно. Хоча прекрасно плавав. Високосний рік був, спекотне літо. Перед вами телевізійники мене довели до сліз. Розпитували, ледь не що я відчував над батьковою труною, — сердиться. — Емоцій моїх хотіли.
Я схожий на батька. У нас вся сім'я — очкарики з поганим зором. У мене мінус п'ять. Батько був спортивний, театральний. На полювання з ним їздили. У мене навіть шрам є, я — стріляний горобець, — показує на лівий кутик нижньої губи. — У 4 роки дав удома стрельнути з кватирки холостим патроном. Я необережно підсунув губу, натиснув — пемц, і дірка! Зброя приваблює. У мене завжди в кишені куртки є ніж, — суне руку в кишеню піджака. Ножа не знаходить. — Не брав із собою.
Носите для самозахисту?
—?Та ні, що ви! Досі мені в житті вистачало сили слова. А якщо якісь випадки і траплялися на дискотеці, використовував самбо. Заломлював руки. Думаю купити пневматичного пістолета. Щось скромне, стильне для прицільного попадання. Продавець у відділі зброї магазину "Ашан" мене вже упізнає, бо я перед його вітриною часто залипаю. Удома ми на природі стріляли із пневматичної зброї. А тут немає таких друзів, які стрільбою займаються.
—?Вибачте, — витягає з кишені телефон, де дзвонить безгучний вібродзвінок. — Ти одна? Я в кафе. Хочете, підходьте до мене, звідси разом кудись підемо, — говорить у слухавку.
Навколо вас багато дівчат.
—?Може, я такий короткозорий, що не помічаю.
Маєте дівчину?
—?До мене приїхала півроку тому Юля, з якою зустрічався ще вдома. Їй 22. Закінчила інститут культури. Але місяць тому розійшлися. Не витримала тут. Їй вийти нікуди, ні з ким спілкуватися, немає роботи. Щовечора почали бурчати одне на одного. Недавно роз'їхалися. Нехай я буду винний.
Офіціант приносить рахунок.
—?Ого! Ми що, за весь зал там розраховуємося? 323 гривні! — дивується він.
—?Усе, дівчата! По домах, — встає з-за столу. — Чекають мене. Мені вже такі погрозливі есемески прийшли, що капець.
Одягає пальто і виходить на вулицю.
—?Почекайте, забув запитати, чи є в них вакансії, — повертається назад до бару. —?Немає. Питав для знайомої. Я в ресторанах не співаю. Це не моє.
Чим відрізняються білоруси від українців?
—?Помєркованістю. Я правильно вимовив?
Згущенку варить із горілкою і яйцем
Євгена Літвінковіча кілька разів запрошували вести кулінарні шоу на українському телебаченні.
—?Якщо до мене в гості приходять дівчата, пригощаю їх "Бейлісом по-домашньому". В баночку білоруської згущенки вливаю 300 мілілітрів горілки. Додаю дві чайні ложки порошкової кави, бо мелена погано розчиняється. Збиваю двоє яєць й усе перемішую на малому вогні. Для смаку всипаю пакетик ванільного цукру. Це дамський лікер. Подаю дівчатам при свічках, палю при цьому ароматичні палички.
3 
1
Коментарі