— Если бы не 1 апреля, я до сих пор не была бы замужем, — каже 26-річна Наталія Бородіна із Севастополя. — До свадьбы с мужем у нас было всего шесть свиданий. До последнего не верила, что у нас все серйозно.
Наталія стала на рушник у травні. Із чоловіком Романом, 28 років, познайомилася за місяць до весілля.
– 31 березня ми святкували 25-річчя друга Олексія, — згадує Наталія. — Коли добре випили, хтось подав ідею перевдягтися і піти на вулицю смішити перехожих. Зробили собі костюми з того, що знайшли у квартирі. Жартували одне з одним. Рома обняв мене і запропонував вийти за нього заміж. Я сприйняла це як жарт, тому погодилася.
Із Наталею спілкуємось скайпом. У квартирі обдерті стіни. Подружжя готується до ремонту.
— Живемо в однокімнатці, яку нам залишили батьки Роми, — розказує дружина. — Вони не вірили, що ми будемо жити разом. 2 квітня зайшов до мене з букетом тюльпанів і запросив піти до загсу. Пішла з цікавості. Хотіла подивитися, як він далі викручуватиметься. Рома взяв анкету і всівся заповнювати. Я й собі взяла, але ж нічого про нього не знаю. Перепитую, коли народився, яке у нього прізвище. Весілля призначили на 3 травня. Пішли в кафе, розговорилися. З одного боку — хлопець прикольний, мені з ним цікаво, а з іншого — трохи дивний. Батькам вирішила про нього не казати.
Роман забігає до кімнати з кухні. Несе дружині два великі яблука. Чоловік і дружина схожі. Обоє русяві, мають голубі очі.
— Нашу схожість усі помічають, завжди кажуть, що ми як брат із сестрою, — додає Роман. — Насправді ми зовсім різні. Я активний заводіла, Нюшка — спокійна і часто мене зупиняє.
— Наступного дня Рома запросив полазити на скалах з альпіністським спорядженням. Потім пірнали з аквалангом, ліпили вареники на фестивалі, — додає Наталія. — Всього мали шість побачень. Спитав, чи я маю плаття на весілля. Дав грошей, щоб купила. За тиждень до події повів знайомитися з батьками. У дверях їм каже: ця дівчина через тиждень буде моєю дружиною. Батько розвернувся й пішов. Мати заплакала. Виявилося, це не перше самостійне Ромине рішення. Він і в інститут поступав не куди сказали, а куди схотів.
— У день весілля Наталія взагалі втекла з дому через вікно, — Роман дістає із сімейного альбому фото заплаканої нареченої. — Приїхав забирати, а її нема. Добігла до зупинки й хотіла сісти на будь-який рейсовий автобус. Була заплакана, розгублена. Поцілував, обняв і пообіцяв, що зроблю її щасливою.
— Рішення про шлюб далося мені непросто, — пояснює дружина. — Сумнівалася, чи мені це треба, чи ми не розлучимося, чи справді любить мене. Я ж його зовсім не знала. Полюбила вже після весілля. Він завжди готує сніданок. Смажить два яйця у формі серця і тости. Часто дарує квіти без причини. У травні скупив на базарі всі конвалії і приніс мені.
Роман збирає меблі. Наталія працює економістом.
— Відколи завагітніла, не дозволяв нічого робити. Друзі не вірять, що можна створити сім'ю через місяць після знайомства. Подруга зі своїм хлопцем зустрічалася п'ять років, але так і не одружилися.
2 
1
Коментарі