— Ніколи не думала, що Сашко жениться, — плаче 58-річна Людмила Гаврилюк із райцентру Тульчин Вінниччини. 30 серпня одружує сина Олександра, 40 років. Він має 1,28 м зросту. Його обраниця 53-річна Надія РУДЗІНСЬКА з Рави Руської Львівської області — на 20 см за нього нижча.
— Коли носила Сашка на сьомому місяці, мені сказали, що він карлик. Пропонували від нього відмовитись, але ми не схотіли, — продовжує жінка. Близько 14.00 до районного загсу під'їжджає прикрашена стрічками машина. Молодят всередині не видно. Відчиняються задні дверцята й Олександр Гаврилюк зістрибує на землю, бере на руки наречену. Перехожі зупиняються, аплодують, щоб привітати пару.
Молодша донька Гаврилюків 38-річна Людмила на півметра вища за брата.
— Саша до 30 років шукав наречену. Думав із великою жінкою одружитися, але потім щось не склалося. Великі ніби й зразу приймають, а потім жартують із нього, що малий, — каже Людмила.
На весілля зібралися близько 30 людей. Переважно родичі з Тульчина. Від нареченої приїхала старша сестра Іванна, три двоюрідні сестри й подружка Галина. Інші сестри залишилися на господарстві.
— В нашій сім'ї п'ятеро сестер і двоє братів. Один помер, — розповідає Надія. — Всі вони великі, мають сім'ї. А я мала лишилася. Ніколи не бідувала, батьки лишили будинок у Раві Руській. Виховала прийомну дочку Василину — дєвочку однієї з моїх сестер. Сестра вийшла заміж і має ще дітей від іншого чоловіка.
Працівниця загсу запрошує в зал. Перед столом для розпису стоять два стільці. Олександр чіпляється за один і підтягується, щоб залізти. Подає руку Надії.
Після церемонії молодих пригощають шампанським і запрошують на перший танок. Обоє плачуть. Батьки під стіною теж тихцем втирають сльози.
— Ми познайомилися за оголошенням у газеті, — розповідає Олександр в автомобілі дорогою на фотосесію в місцевому парку. — Написав, що самотній чоловік шукає таку ж маленьку жінку, як я. Це було в січні. Надя подзвонила через два тижні. Тоді телефонували й інші жінки, не карлики, а просто низького зросту. Питали, як я живу, чи є гроші, житло. Жодна не зачепила. А от Наді передзвонив.
Через місяць телефонних розмов Олександр поїхав на Львівщину.
— Привіз букет червоних гвоздик. Спеціально випитував, які квіти люблю, — усміхається Надія. — Прожив у мене кілька тижнів, потім я поїхала до нього. На другий приїзд Саша подарував мені собачку Біма. Білого з чорними очима й вухами. А на день народження — обручку.
Жінка показує руки з короткими пальцями. Каже, весь одяг шиє на замовлення. Взуття купує в дитячих магазинах — має 28-й розмір ноги.
— Я зустрічалася раніше з великими чоловіками, але нікого не любила. Років 30 з дочкою жила. Заміж її видала, весілля зробили. Вона мене любить так, що навіть не дозволяла виходити заміж. Коли перший раз Саша приїхав, нормально поставилась до нього — розмовляла, помагала на кухні. А от коли вдруге приїхав — замкнулася в собі, на Сашу не звертала увагу. Слова від неї не почули. Сказала, як вийду заміж, то її в мене не буде. Але ми з Сашком готові обох їх із чоловіком прийняти й помагати в усьому. На весілля таки вони не приїхали.
На подвір'ї молодого біля великої хати з білої цегли розставили чотири столи. Дівчата розносять салати й бутерброди.
Після весілля пара планує поїхати на відпочинок до Одеси.
— А повінчатися мріємо в мене на батьківщині. До кінця року це зробимо, — додає жінка.
Вона за освітою бухгалтер, зараз не працює. Олександр отримує пенсію за інвалідністю. Знімається в кіно. Працював у столичній кімнаті страху — лякав дітей. Мріє виконати головну роль у бойовику.
7 пар карликів взяли участь у найбільшому весіллі коротунів у світі. Відбулося воно у грудні 2012 року в Китаї. Усі молодята — артисти одного з пекінських цирків, серед яких за довгий час спільної роботи зав'язалися стосунки.
2 
1
Коментарі