— Люди массово едут на работу в Россию, Крым. Некоторые — на территорию Украины. Зарплаты здесь такие маленькие, что прокормиться невозможно, — каже 34-річна Алла Могилевська з Донецька.
У тамтешніх центрах зайнятості зареєстровано 24 431 чоловік, за даними окупантів. Найнижчу заробітну платню пропонують двірнику та швачці — 1,1 тис. грн. Дані неповні, бо більшість донеччан у центри зайнятості не звертаються.
— Для чоловіків вихід — іти на копанки, робити ремонти в квартирах, гаражах. Якщо маєш автомобіль — можна стати перевізником на територію України або Росії. За таке маєш не більше 4 тисяч гривень щомісяця, — продовжує Алла Могилевська. Все залежить від роботодавців і податків. Вони постійно стають більші. Місцева влада людей грабує. Якщо жінка хоче влаштуватися на роботу, гарний варіант — маляр, штукатур, продавчиня, доглядальниця. В середньому матиме 2,7 тисячі гривень на місяць.
— Хорошо тем, кто работает и учится. Есть возможность получать стипендию и зарплату. Тогда в продуктовом берешь более-менее качественный товар, — каже студент 22-річний Максим Шкурко з Донецька.
— Стипендію для студентів університету — 673,29 грн. На останніх курсах дозволяють працювати неповний день. Це може бути роздача флаєрів чи оператор кол-центру. За день платять 134,5 гривні. Працюєш три-чотири дні на тиждень. Щомісяця маєш до 2500–2600 гривень.
— Але молоді цих грошей мало. Деякі хочуть жити окремо від батьків, завести стосунки, — продовжує Максим. — Тому їдуть на заробітки до Росії. Туди навіть беруть людей, які закінчили дев'ять класів. Мій друг подався до Москви півроку тому. Раніше працював у Макіївці охоронцем. Зарплату затримували, видавали частинами. Плюнув і знайшов в інтернеті роботу різноробом. Працює без вихідних, гуртожиток безкоштовно. В кімнаті живуть по шість чоловік. Зарплату 13,4 тисячі гривень видають вчасно щомісяця. Але важко. Більше, ніж півроку, ніхто не витримує.
У забороненій в Україні соціальній мережі "ВКонтакте" створюють групи з пошуку роботи в окупованому Криму.
Є вакансії на будівництві, сфері послуг, на пляжах. Обіцяють велику зарплату, безкоштовне житло та дворазове харчування.
— Друг запропонував поїхати в Сімферополь після закінчення технікуму. Він працював кухарем у ресторані. Постійно звав до Криму, бо зарплата вища, аніж тут. Довго вагався, але знайшов вакансію таксиста через соціальні мережі, — каже 24-річний Ярослав Данчишин з окупованого Зугреса на Донеччині. — Права отримав українські, мав закордонний паспорт. Проблем з працевлаштуванням не було. Але зимою жив у машині. Грошей не вистачало, щоб спати у квартирі. Автомобіль довелось орендувати, власного не мав. На день віддавав 457 гривень. Працюю щодня зранку до вечора. Їжджу по всій території півострова. Найкращі заробітки — влітку. За день можу заробити до 2 тисяч гривень на одному пасажирі.
На пляжі працюють і в дощову погоду.
— Делаем все, чтобы отдыхающие были довольны. В день может прийти на пляж несколько человек. А отработать нужно полную смену — с семи утра до десяти вечера, — каже 22-річний Іван Павлюк із міста Хрустальний окупованої Луганської області (до 2016 року Красний Луч. — ГПУ). Працює рятувальником на пляжі. — Коли дощ — повинні спостерігати, щоб людина не потонула й далеко не заплила. Завжди знайдеться відпочивальник, який у погану погоду захоче купатися. Через нього можемо пропустити обід. А він — за графіком. Тоді з друзями замовляємо піцу. У наші обов'язки входить чергування на рятувальному посту, замір температури повітря і морської води. Проводимо інструктаж з правил поведінки на воді, на пляжі. При нещасному випадку негайно надаємо допомогу потерпілим.
— На роботу взяли без проблем, бо маємо український паспорт. З документами ЛНР навіть розмовляти не захотіли б, — продовжує Павлюк. — Спеціальної освіти ця вакансія не потребує. Просять наявність сертифіката РФ для рятувальників. Якщо немає — навчають на місці. Харчування — за пільговими знижками. Живемо вчотирьох у кімнаті на території туристичного комплексу. Щомісяця виплачують 6 тисяч гривень. Це удвічі більше, ніж у Луганську.
Молодь вербують вступати до армії
Окупаційна влада запустила на території ДНР конкурс "Опора". Його фіналісти претендуватимуть на працевлаштування в місцевих органах самоврядування. Подати заявку може будь-хто від 18 років. Це не залежить від стажу роботи, освіти. Реєстрація триватиме до 15 вересня.
— На сайті потрібно вибрати напрямок: громадські організації, соціальна сфера, будівництво, економіка. Після реєстрації необхідно пройти тести на профпридатність, — каже 21-річний Михайло Нетреба, студент із Донецька. — Наступного дня подзвонили і рекомендували вступати до так званої армії ДНР. Казали про багато переваг і пільг для військових. Мої дані з адресою й номером телефону вже відправили до однієї військової частини.
3 
1
Коментарі