пʼятниця, 04 серпня 2017 05:20

"На роботі почали помирати хлопці"

Автор: ВОЛОДИМИР КАЗАНЕВСЬКИЙ
 

"Син одружився 10 років тому, — пише Ганна Олексіївна із Черкаської області. — Жили з невісткою душа в душу. Але останнім часом ми з батьком стали помічати, що вони постійно сваряться. Син підозрює невістку у зраді".

Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Дістає з конверта весільне фото молодят, зроблене в парку Софіївка в Умані 2007 року.

— Сім'я переживає непрості часи. В обох проблеми на роботі, які вони переносять за поріг власного дому. Нестача коштів і небажання чути одне одного породжують нові конфлікти. Хтось повинен бути мудріший й піти на компроміс. Тоді до розлучення не дійде. Хоча можуть ще кілька місяців жити, як кішка з собакою. Двом кар'єристам важко зжитися в одній оселі.

"Дев'ять років розшукую батька Віталія, — розповідає в листі 28-річна Вікторія з Запоріжжя. — Він пішов із сім'ї, коли мені було 3 роки. Я пам'ятаю його голос, ніколи не забуду, як він пахнув. Мама спочатку розказувала, що він поїхав на заробітки. Потім говорила, пішов від нас в іншу сім'ю. Але вже у 14 років я дізналася, що тато позичив у серйозних людей велику суму грошей. Відкрив бізнес і прогорів. Повернути борги не зміг. Тому просто зник. Про те, де він, не знає навіть його мати. Від одних людей чули, що емігрував у Росію. Від інших — що його давно немає на світі. Я ходила до ворожки. Вона каже, тато живий і нам ще судилося зустрітися. Поки що мої пошуки закінчуються невдачами".

— Знайти його самотужки не вдасться. Він змінив ім'я та прізвище. Правду про нього знає його сестра. Час від часу він приїжджає в рідне місто. Зустріч вам навряд чи влаштує. Але спробуйте через неї передати батькові листа. Він людина заможна. Допоможе вам поліпшити житлові умови. Не відмовляйтеся. На зустріч віч-на-віч можете розраховувати через кілька років.

"Невістка не дає синові розлучення, хоча сама вже давно знайшла іншого чоловіка, — пише Анастасія Володимирівна із Полтави. — Кілька місяців живуть разом, доки в нього є гроші. А як усе витринькають, Танька закатує ні з чого скандал. Збирає речі і втікає до коханця. Старша донька залишається з батьком, а меншу — невістка тягне з собою. Розлучитися боїться, бо тоді не зможе претендувати на майно мого сина. Під час шлюбу з Таньою він обзавівся квартирою і машиною".

— Син сам подасть на розлучення. Пробачає дружину, бо досі має до неї почуття. Але терпець увірветься. Восени відправиться на заробітки, аби старшу доньку влаштувати в університет. Молодша після дев'ятого класу піде вчитися на перукаря.

"На роботі почали помирати хлопці, — розповідає в листі Ніна Іванівна із Вінниччини. — Леонід попрацював чотири місяці. Знайшли утопленим у сільському ставку. Роман загинув в автокатастрофі, коли повертався з відпочинку в Одесі. Насторожило, коли третього працівника Максима знайшли повішеним удома. Усім не було 30 років. Із напарницею вирішили, що це неспроста. Усі ці трагедії сталися після того, як наша фірма переїхала на новий офіс. Будинок у 1980 роках звели на старому цвинтарі. Спочатку був житловий. Але коли після пожежі там загинули восьмеро людей, його переобладнали під офіси і склади".

Вкладає у конверт фото будинку, в якому розташований офіс. Біо­енергетик запалює свічку.

— У цьому будинку на початку 1990 років скоїли страшний злочин. Убили хлопця. Усе облаштували під самогубство. Фірмі краще не затягувати з переїздом. Молоді працівники далі йтимуть із життя за загадкових обставин. Очистити цю будівлю навряд чи вдасться. Душа невинно вбитого не заспокоїться, доки будівлю не зрівняють із землею.

"Свекор намовив чоловіка відкрити продуктовий кіоск у місті, — пише 38-річна Наталія із Полтави. — Працювати ні один, ні другий не хоче. Найняли продавця й вантажника. Набрали забагато товару, що швидко псується. Поставили зависокі ціни. Торг не йде, клієнтів заманити важко. Я сиджу в декреті. Але свекруха постійно дошкуляє, що живу за рахунок чоловіка. Натякає, щоб я залишила на неї онуків і поїхала на заробітки".

— Якщо плануєте вирушати на роботу за кордон, їдьте з чоловіком. Інакше стосунки між вами зіпсуються. Він безпідставно звинувачуватиме вас у зрадах. Урветься терпець, заберете дітей і підете жити з іншим чоловіком. Зміните дві роботи, доки знайдете ту, що приносить хороший заробіток. Із чоловіком задумаєтеся над тим, чи не залишитися жити в іншій країні. Зважте всі "за" та "проти", перш ніж приймете доленосне рішення.

Зараз ви читаєте новину «"На роботі почали помирати хлопці"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути