62-річна Галина Грабчак із райцентру Хмільник на Вінниччині 10 років доглядає за могилами. У неділю, 22 квітня, розказує, як змінилися люди, які раз на рік приїжджають провідати померлих родичів.
Ідемо центральною алеєю до гранітного пам'ятника Григорію Поліщуку. Поряд стіл із цього ж каменю. Стоять донька та дружина покійного. Остання у шкіряній куртці, на пальцях кілька золотих каблучок.
— Надя тепер у Москві, має бізнес, — розказує про неї Галина Грабчак. — Колись, як чоловік помер, приходила на кладбище в білоруському костюмі. А тоді дочку вдало замуж видала за якогось бізнесмена, і виїхали в Росію. Прибули на дуже крутій машині, навіть марки не знаю.
Надія Поліщук дає Галині Степанівні 200 грн.
— Це ж я круглий год до цеї могилки ходжу, на Зелені свята букетика несу, цвєточки посадила. Надя раз у рік приїздить. Їй 50, но виглядить років на 10 молодше, і плаття славне купила, молодьожне. Дочки їхньої вже год п'ять не бачила, а тепер як модель, схудла кілограмів на 20, бєрємєнніть не хоче, щоб не спортити фігуру. Вони якісь круті бізнесмени, то лі строітєльством займаються, то лі якусь контрабанду возять, але то мені неінтірєсно.
Грабчак каже, на проводи всі вдягаються гарно:
— Це ж єдиний шанс побачити знайомих, то хтять виглядіти соотвєтсвенно. Це раньше могли в джинсах приходити, тапер женщіни в блузах, платтях чи костюмах. От сьодні дощ, але жінок у штанях не бачила. Діток у бальні платтячка вдягають. Колись були демонстрації, паради, де народ виходив показатись. А тепер на першотравневі всі на бараболю йдуть.
Підходимо до Володимира Котощука. Він п'ять років тому поховав дочку Ірину.
— Михайлович, а жона де? — питає Галина Степанівна. — Рожає скоро? О, то ти молодий отєц будеш. Скіко тобі, 50?
Чоловік ствердно киває.
— Де ділася його перша жінка, ніхто не знає, женився на молодшій на 20 год Марині, вона йому дітьо родить. Мужик розцвів. Тоді ходив весь понурий, тепер костюмчик сірій, біленька рубашка, галстучєк. Ягодка, а главне — блєск в глазах.
Уздовж кладовища десь кілометрова шеренга автівок. Більшість іномарки.
— І машини помінялися, — додає Галина Грабчак. — Раньше були "запорожці" і ВАЗи. А тепер "лєксуси" й "мерседеси".
2 
1
Коментарі