"Вірю в Різдвяні дива, — пише вінничанка Олександра, 29 років. — Я довго не могла завагітніти. Напередодні минулого Різдва, коли я йшла в черговий раз на обстеження, мене спинив чоловік з бородою і поклав у долоні плетеного з соломи ангела. Хотіла заплатити, але грошей не взяв. Вдома придивилася, а на ангелі — рожева стрічка. У жовтні я народила Ангеліну. Пологи були стрімкі, донька з'явилася на світ на 32 тижні. Ми разом лежали в лікарні. Нещодавно повернулися додому. Наснився той бородань із солом'яними ангелами. Дав мені ще двох. А вони в моїх руках ожили й перетворилися на голубів".
Вкладає в конверт фото з виписки. Жінка в синьому пальті тримає доньку, загорнену в рожеве покривало. Поруч стоїть чоловік з автокріслом і оберемком червоних троянд. Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник.
— Це не перше й не останнє Різдвяне диво у вашому житті. За рік зустрічатимете свято у власному домі, а за два — народите двійню. Донька житиме з вами, а хлопці після повноліття роз'їдуться по світу. Здобуватимуть освіту в найкращих вузах. Відпустіть переживання, які маєте на серці. Післяпологова депресія мине більш-менш безболісно, якщо вчасно звернетеся до психолога. Налагодити грудне годування допоможе подруга, яка теж недавно стала матір'ю. Прислухайтеся до її порад і не спішіть відлучати дитя від грудей.
"Син Федір двічі одружувався, але нічим хорошим це не закінчилося, — пише 59-річна Олена Тимофіївна із Хмельницької області. — Першій дружині залишив однокімнатну квартиру, другій — хату, що дісталася йому від діда. Після другого розлучення познайомився з Анастасією. Жили в цивільному шлюбі чотири роки. Народили хлопчика й дівчинку. Коли він поїхав воювати, вона все тягнула на собі — господарство, хату, сімейний бізнес. Планували одружитися, як повернеться. З війни його чекала, а він загуляв. Познайомився у Маріуполі з дівчиною. Наобіцяв їй золоті гори. Вона повелася на гроші. У цивільної дружини його відбила. Коли дізналася, що король — голий, покинула, знайшла собі багатого. Так він лишився не тільки без сім'ї. Цивільна дружина пішла до керівництва й розповіла про зраду. А там із цим строго — не можеш бути вірний дружині, то чи будеш вірний Батьківщині? Попередили: дослужить по контракту і свободєн. Тепер у нього ні кар'єри, ні бізнесу, ні грошей. У 34 роки живе з матір'ю і часто позичає гроші до получки".
Біоенергетик дістає з конверта фото Федора. Він у зеленому плащі з капюшоном. У руках тримає щуку.
— Чому картаєте себе, що не вберегли сина від розлучення? Він сам втретє зруйнував свій шлюб і не кається у скоєному. Перестаньте жаліти чоловіка, який не цінує тих, хто його любить. Що більше грошей даватимете, то менше в нього буде підстав шукати нову роботу. Зраду йому цивільна дружина не пробачить, а от спільно нажите майно відсудить. Ще й на аліменти подасть. Буде в його житті ще один цивільний шлюб. Невістка вам не сподобається, але вона єдина зможе впливати на Федора, витягнути з дурної компанії і врятувати від постійних запоїв.
"Два роки тому пішла від чоловіка, який бив і пиячив, — розповідає у листі 38-річна Ліна з Полтави. — Думала, більше не бути шлюбу в моєму житті. Але в грудні 2019-го зустріла Вадима, з яким мала стосунки після школи. Він ще на першому побаченні сказав: "Виходь за мене". Тоді над цим посміялися й забули. Прозустрічалися літо, доки він не поїхав навчатися в Київ. Стосунки на відстані не склалися. У медичному я зустріла Олега. На другому курсі побралися. Чула, що Вадим має сім'ю, відкрив у Києві фірму. Його батьки жили неподалік і часто бачилися з моїми в церкві чи на ринку. Тож я однією з перших дізналася, коли він розвівся. Випадкова зустріч через 20 років змінила все. На Різдво він мені освідчився, у травні розписалися. Тільки тепер розумію, що поспішила. Він хоче дітей, а я не можу завагітніти. У моєму віці пізно думати про материнство. Ще з першим чоловіком я довго лікувалася. У Вадима є син і донька. Бачить їх рідко, платить аліменти. А я шкодую, що не можу зробити його щасливим батьком".
Біоенергетик запалює свічку. Обводить нею навколо фото блондинки з родимкою на підборідді.
— Не картайте себе. Всьому свій час. Головне, відверто поговоріть із коханим про свої відчуття й хвилювання. Задумаєтеся над усиновленням. Вадиму треба буде трохи часу, щоб зважитися на такий крок. Не починайте готувати документи за його спиною. Разом приймете зважене рішення й не пошкодуєте. У ваше життя намагатиметься повернутися колишній. Уникайте зустрічі з ним. Не почуєте нічого, крім погроз і звинувачень. Які б почуття не мали до цієї людини, відпустіть і перегорніть сторінку.
"Мати все життя шукала свою сестру Наталю, — пише 35-річна Юлія з Київської області. — Вони росли в одному інтернаті, але мали велику різницю у віці. Коли матері Ользі було 18 років, Наташі виповнилося 6. Її всиновила сім'я з Одеської області, що потім виїхала до Білорусі. Мати довго не могла розшукати їх, бо нікого з рідних ні в Одесі, ні в області не залишилося. Зверталася на передачу "Жди меня", писала оголошення в білоруські газети. Ми мали єдине фото Наташі за 1970 рік. Там їй було 4 чи 5 років. Я зареєструвалася в кількох соцмережах і виставила це фото з надією, що колись знайду тітку. Пів року тому подзвонив чоловік із Криму і сказав, що Наташа — це його мати. Домовилися зустрітися в Херсонській області. Як доказ він привіз таке саме чорно-біле фото. Матері ніяких доказів не було треба. В Наташі впізнала себе молодшу. Тепер вони хочуть довідатися, що сталося з їхніми батьками. За останньою інформацією, батько помер. А мати залишила доньок у притулку, сама подалася на заробітки. Куди виїхала та звідки родом — не знаємо. Але не втрачаємо надію, що колись таки розшукаємо".
Біоенергетик запалює свічку. Обводить нею навколо фото сестер. Обидві білявки із зеленими очима.
— Достовірної інформації про теперішнє місце знаходження їхньої матері вам не дасть ніхто. Зате скоро їх чекає зустріч із братом. Вона розставить усі крапки над "і". Щоб розшукати дядька, поїдьте в село, де народилася мати і звідки її відправили до інтернату. Старожили вам проллють світло на сімейну таємницю. Наймолодшу дитину в материній родині виховала тітка. Він став військовим. Будете гордитися своїм дядьком.
13 
1
Коментарі