Микола Маркович Савін із селища Градизьк Глобинського району Полтавщини просить пояснити: як краще заповісти своє майно — через заповіт чи дарчу:
"Я пенсіонер, — пише він. — Мені 69 років. Моя сім"я складається з чотирьох чоловік: я, дружина, син, який прописаний і проживає разом з нами, та донька. Вона живе та працює в Росії. Власник господарства — я. Хочу цей скромний будинок залишити дітям. Краще написати заповіт чи оформити дарчу? Але кажуть, що дарувати — складно. І ще маю біля будинку 0,14 гектара городу. Чи потрібна приватизація цієї землі?
Зараз в Україні у всіх сферах безпорядок, ніякої ясності в законах. Прошу відповісти на мої запитання".
— Раджу приватизувати землю біля будинку і скласти заповіт, — каже столичний юрист Галина Слободенюк. — У заповіті обов"язково має бути написано: "Все моє майно, що буде належати мені на день моєї смерті, де воно не знаходилося б і з чого не складалося б, а також, все те, на що я за законом буду мати право, заповідаю...". Заповіт має засвідчити нотаріус. Ви, Миколо Марковичу, маєте бути присутні при цій процедурі.
Скласти заповіт дешевше і практичніше. Для дарчої треба зібрати багато документів. Людина, яка дарує майно, відразу залишається без нічого. Бо дарча діє з моменту оформлення договору, за життя дарувальника. Зі своєї практики знаю багато випадків, коли після підписання дарчої стосунки між батьками та дітьми ставали гіршими. Літніх людей виганяли на вулицю, — каже юрист. — Заповіт же набуває чинності тільки після смерті заповідача. Тому про нього спадкоємці можуть нічого й не знати. А при даруванні вони мають бути при підписанні договору.
Коментарі