— На могилі чоловіка поставили тільки хрест. Пам'ятника він не хотів. Казав, що не треба перетворювати цвинтар на художню галерею з портретами і скульптурами. Поряд залишила місце для своєї могили, — розповідає 77-річна Валерія Андріївська, вдова письменника і філософа Євгена Сверстюка.
Він помер торік 1 грудня на 86-му році життя. Як політв'язень 12 років провів у засланні. За тиждень до смерті в нього виявили рак підшлункової залози. Останні місяці хворів на цукровий діабет.
— На роковини смерті Євгена донька з онучкою приїдуть із Німеччини, — розповідає Валерія Вікторівна. — Також запрошу молодь, яка брала участь у його творчих вечорах. 1 грудня підемо до церкви, а ввечері поїду в Луцьк. Там в університеті відкриватиму наукову конференцію, присвячену роковинам Євгена Олександровича. Після його смерті мені довелося перетворюватися на публічну людину — відкривати виставки, виголошувати промови. Гостей на поминки запрошу на 2 грудня.
З вдовою дисидента розмовляємо в її квартирі на вул. Марини Раскової у Києві.
— 8 жовтня депутати Київради проголосували, щоб нашу вулицю перейменувати на Євгена Сверстюка, — каже Валерія Вікторівна. — Але таблички досі ніхто не поміняв.
Чоловік майже не сниться. Знайомі кажуть: "Значить, у нього до вас немає претензій". Багатьом він сниться молодим, веселим. Каже, що йому на тому світі дуже добре.
3 
1
Коментарі