Музикантові Анатолію Гуменюку — 65. Закінчив консерваторію. Колись об'їздив з концертами весь Союз. Працював директором Вологодського будинку культури в Росії. 20 років жив у Тирасполі.
"В 92—93-му зупиняв там третю світову війну, разом із генералом Лебедем, — каже. — Маю посвідчення учасника бойових дій".
У Києві Анатолій Дмитрович з 1993 року. Створив тут фольклорний ансамбль. А ще працює в музеї Івана Гончара: разом з приятелем реставрує експонати. Його друг — художник, а сам пан Анатолій – добрий майстер по дереву. Відреставрував не один десяток бандур.
Його дружина Ольга Вікторівна, 44 роки, працює економістом. Старша донька Нона, 32 роки, вийшла заміж до Санкт-Петербурга. Грає на фортепіано. Менша Марічка, школярка, поглиблено вивчає англійську мову, а музику тільки слухає.
"Нону я назвав на честь нонакорду", — розкрив свій секрет Анатолій Гуменюк.
Коментарі