"Я осліп у 8 років. Хотів розкрутити гранату, яка залишилася з війни. Випалило очі. Але на цьому не здався. Щодня ходив три кілометри до школи. Закінчив її із золотою медаллю. Опанував систему Брайля і в Маріуполі вступив до педінституту на історичний. На парах намагався завчити все "на слух". Коли чогось не знав, просив дівчат прочитати в підручнику".
58-річний Григорій Лєбєй із Маріуполя 40 років викладає у школі історію, економіку та основи права. Минулого тижня у столичному Театрі ім. Івана Франка йому вручили премію "Гордість країни".
— Кожен учень має свою ауру. Коли заходжу до класу, знаю, де сидять хлопці, а де — дівчата. На уроках допомагає асистентка — на дошці записати, оцінку поставити. Діти часто намагаються схитрувати — вийти з чужим конспектом. Викриваю їх швидко: якщо читає й затинається — не його почерк.
На нагородження Лєбєй приїхав із 19-річною племінницею Ілоною Скрипник. Вона допомагає йому пересуватися залою.
— Дядько живе сам. Із дружиною розлучився, син дорослий, живе окремо. У побуті йому нелегко. Але має кота, який не дає йому сумувати. Пам"ятає, де кожна річ у домі лежить. Мацає руками — так і знаходить. Йому часто сняться сни. Але бачить у них себе тільки маленьким.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин, 52 роки, вручає Лєбєю комп"ютер.
— Горджуся, що є люди, які комусь рятують життя, — каже. — Я сам у дитинстві ледве не потонув. Такий страх відчуваєш, коли наковтаєшся води, йдеш до дна, а над тобою світить сонце. Слава Богу мене тоді за чуба витягли з болота.
45-річна Ольга Пашолок у 33 роки потрапила під поїзд. Зараз у візку. Вона першою серед інвалідів перепливла Босфорську протоку в ділянці завдовжки 6,5 км.
Литвина за чуба витягли з болота
— Там небезпечно: течія може понести у Мармурове море або затягти під днище корабля. Але я тоді про це не думала. Позаду мене допливало ще з півсотні спортсменів. У воді почуваюся такою, як і раніше: спритною, сильною і швидкою.
— "Все буде добре, настане ваш час", — співає на сцені 33-річний Святослав Вакарчук. Показує на братів Топорівських. Андрій, 9 років, і 11-річний Богдан сидять у третьому ряду. Вони перемогли на конкурсі піаністів у Парижі. Андрій грав зі зламаним мізинцем.
— На піаніно ви точно граєте краще, ніж Вакарчук, — зауважує ведучий Олександр Богуцький.
Ображений співак іде зі сцени.
— Я впав на асфальт і зламав палець, — згадує Андрій Топорівський. — Грали технічно складний "Танець із шаблями". Зачіпав мізинець, боліло так, що виступали сльози. Але не міг підставити брата.
Співачка Наталя Могилевська, 33 роки, виходить до подружжя Івана Сівака й Надії Вербицької. Вони танцюють на інвалідних візках. Перемагали на чемпіонатах у Голландії та Білорусі.
— Мені не вистачає у танці близькості, особливо у віденському вальсі, — каже Іван, 25 років. Його дружина вагітна. Могилевська дарує їй букет червоних троянд і починає співати. На візку підтанцьовує Іван. Могилевська намагається лягти йому на коліна і падає на сцену. Підборами зачіпає довгу сукню, оголює ноги вище колін.
За кулісами Могилевська розглядає поділ сукні. З правого боку помічає розрив. Обличчя розпашіле. Кричить на свою помічницю:
— Оставьте меня! Дайте мне побыть одной!
3 
1
Коментарі
1