26-річна Джі Дієнґ, афрофранцузька модель, яка має найдовші у світі ноги, приїхала до Києва на Тиждень моди. За зросту 182 см її ноги сягають 125 см. Важить 57 кг.
Модель завітала до "Мистецького арсеналу", де цьогоріч проходили покази, у вишиванці, червоній спідниці й вінку. Вбрання пошили для неї вихованці Великополовецького інтернату, якому Дієнґ подарувала 25 тис. грн.
— Дивися, Франчук (галеристка Тетяна Франчук — колишня дружина бізнесмена Ігоря Франчука, екс-зятя Леоніда Кучми. — "ГПУ") у вишиванці явилася, — каже дівчина подрузі.
Показує на Джі, яка стоїть до них спиною. Та повертається до дівчат.
— Щось вона в солярії перезасмагала, — сміються.
Цікавлюся, в яких образах їй доводилося зніматися.
— На одній із фотосесій по мені повзала величезна змія, — розповідає Дієнґ. — При цьому я мала радісно всміхатися. Було дуже страшно, не могла видавити із себе усмішку. Зараз мода на худих дівчат минає. В Іспанії, якщо дівчина захуда, в моделі її не візьмуть. Але, на жаль, у моду так і не ввійшли темношкірі манекенниці. Дизайнери люблять працювати зі світлошкірими. На показ запрошують не більше двох-трьох дівчат африканської зовнішності.
Джі розмовляє французькою, італійською, англійською, іспанською та мовою народу волоф.
Вона одна з найвідоміших моделей світу й сама визначає суму свого гонорару. Завершувала покази українських дизайнерів Федора Возіанова та Лілії Літковської. Увесь заробіток від п'ятиденного перебування на Тижні моди передала українським сиротинцям. Суму організатори заходу не розголошують.
— За показ їй платять на рівні з Наомі Кембелл. Це десь 30–40 тисяч євро, — каже один зі столичних дизайнерів. Просить його не називати.
Модель народилася в західноафриканській країні Сенегал. Її дитинство минуло в Парижі, Мілані, Італії та Штатах. Джі хотіла стати адвокатом. Та її помітили в модельному агентстві. Зараз живе в Нью-Йорку. Працювала з дизайнерами модних домів "Крістіан Діор", "Гермес", "Вів'єн Вествуд", "Роберто Каваллі". Знімалася у рекламі для фірм "Нокіа" та "Кока-Кола".
Також вона є офіційним обличчям власної сигарної компанії.
— Я дуже люблю сигари, — говорить. — Кілька останніх років доставляю індонезійський тютюн до Європи та Сполучених Штатів. Моя марка зветься "55", логотипом є моє лице. Назва походить від п'яти видів трав і тютюну, що їх використовуємо для виготовлення продукції. Зараз робимо невеликі сигари для дам.
2 
1
Коментарі
2