71-річний Мирослав Герцик — ректор Львівського університету фізкультури. Встає о шостій ранку й півгодини бігає у парку. Збирається зійти на Говерлу і проїхати на велосипеді зі Львова до Болехова.
О сьомій ранку Мирослав Степанович ходить, підстрибуючи, взад-уперед у парку "Залізні Води".
— Не змерзли? — потирає руки. — Коли сніг, я на лижах усі околиці Львова обкатую.
Дружина теж бігає?
— Марію вже важко намовити, — усміхається. — А колись, в інституті, легкою атлетикою займалася.
Стелить на лавку рукавиці, пропонує сісти.
— Запримітив її, коли з дівчатами бігла крос. Наважився запросити на танцях. Але подумав: якщо так піде далі — доведеться одружуватися. І тоді кінець моїй спортивній кар"єрі. Два роки не підходив до неї. А на Спартакіаді народів СРСР, у Москві, ми зіштовхнулися лобами. Мені аж подих перехопило. У Марії ангельське терпіння. Коли народжувала меншого сина, відвіз її до пологового будинку, а сам до Києва на збори поїхав. Отримав телеграму: "Юрко, 4,200".
Сини спортсмени?
— Обидва майстри спорту з веслування. А 17-річний онук Ростислав фехтує.
Герцик виймає з кишені жменю шоколадних цукерок.
— Пригощайтеся, — простягає. — На дієті я сидів раз у житті, 30 років тому. Мав сидячу роботу і набрав зайвої ваги. Доки не схуд, не обідав і не вечеряв. 10 років бігаю зі студентами крос 4 кілометри. Раніше в третій сотні приходив, а тепер — уже в шостій.
Завіз її до пологового будинку, а сам до Києва на збори поїхав
У старших класах почали боліти ноги, — розповідає далі. — Лікарі поставили діагноз: туберкульоз кісток. Заборонили рухатися, хотіли до грудей загіпсувати. А я не дався, утік з лікарні. За рік уже паркани перестрибував.
Я з матір"ю у Болехові на Івано-Франківщині жив. Батька на 10 років у Казахстані посадили, бо не хотів працювати на комуністів. Про інститут фізкультури мені розповів хлопець сестри. Я зробив так, що приймальна комісія не дізналася про хворобу.
Каже, що туберкульозу невдовзі позбувся.
— А 15 років тому зламав хребет. Невдало стрибнув з причалу — у катер. Лікарі знову радили про спорт забути, — сміється.
Герцик одягає рукавиці й біжить у район Нового Львова. Там у нього трикімнатна квартира.
1935, 6 грудня — народився в Болехові Івано-Франківської області
1957 — закінчив Львівський інститут фізкультури
1959 — чемпіон України з веслування
1962 — одружився з Марією; чемпіон Радянського Союзу з веслування
1963 — народився син Андрій
1966 — з"явився на світ син Юрко
1990 — голова Львівського обласного спорткомітету
1992 — ректор Львівського інституту (тепер — університету) фізкультури
2 
1
Коментарі