47-річна Міла Шляфер із чоловіком та дочкою 22 роки тому виїхала до США. Там удруге вийшла заміж за Саймона Соммерса, власника фармацевтичної фірми. Минулого тижня прилетіла зустрітися з однокласниками — випускниками 179-ї столичної школи.
— Упізнала всіх, окрім двох. Люди, від яких чекала, що будуть невдахами, стали підполковниками авіації та міліції, — Міла говорить упереміш російською та англійською. — Двієчник став крутим бізнесменом, купив собі будинок у Камбоджі. Ще один однокласник має фітнес-центр і третю дружину, а почувається як хлопчик.
Міла в гостях у своєї шкільної подруги Людмили Крживицької на Харківському масиві в Києві.
— Планувала зупинитися тут, але виключили воду, бо чистять труби. Вже забула, що колись так було. Пояснила Люді, що хочу приймати гарячий душ двічі в день, і перебралася до готелю "Прем"єр Палас". Їздили з нею на Поділ, у синагогу, в яку ходила ще маленькою. Синагога розбудувалася: на другому поверсі тепер стоять жінки, на першому — чоловіки. Ще зустрілася з моїми двоюрідними сестрами Софою та Майєю. Були на кладовищі, де поховані мої тітки й бабуся.
Запитую, чому виїхала до Сполучених Штатів.
— Після школи ми з першим чоловіком Анатолієм Ставропольським працювали перукарями в Києві. Постійно відчували, як зневажають нас, євреїв. Тому вирішили виїхати. Тільки-но Горбачов відкрив кордон 1988-го, ми зібралися і за два місяці опинилися в Австрії. Потім перебралися до Італії. Там я працювала перукаркою, вивчила італійську. Хотіли переїхати до Австралії, бо там безкоштовні медицина й навчання. Але на візу потрібно чекати півтора року. Одного ранку нас викликали в американське посольство. Сказали, що знайшли родичів у Філадельфії, про яких ми раніше не чули. Запропонували грін-карту. О другій ночі за нами заїхав автобус, а вже ввечері приземлилися в аеропорту Кеннеді. Звідти поїхали до Філадельфії, де нас зустрів дядько Анатолія і привіз до себе в резиденцію.
У Філадельфії Міла найнялася стригти людей.
Свекрусі 74 роки, вона народила чотирьох дітей. Ходить на високих підборах
— Натрапила на маленьку перукарню. Привіталася з перукарем італійською. Він спитав: "Інструмент є?" Я сходила по свої ножиці й стригла три години. Майстер запропонував роботу за 50 доларів на день. Я відмовилася, бо думала, знайду щось пристойніше. Коли запропонував 100 — погодилася.
За кілька місяців сім"я винайняла квартиру.
— Учили англійську, паралельно здавали на водійські права. Спали по три години. Дочка Валя, доки я вчилася, тримала мене за руку і гортала книжки. Якось знайшла в газеті оголошення: "Потрібен перукар". Узяла авто і поїхала на співбесіду, але заблукала. Стою на заправці та плачу. Підходить до мене якийсь чоловік і російською питає, чого плачу. Потім посадив у свою машину і повіз на співбесіду. Власник перукарні подивився, як я працюю, і сказав, що бере мене. Навіть не спілкувався з іншими людьми в черзі за мною.
Із чоловіком розійшлася за рік.
— Я зрозуміла, що не була щаслива з Толиком. А другого чоловіка зустріла в салоні. Саймон приходив стригтися. Багато говорив про російську літературу і композиторів. Коли побачила його вперше, подумала: дуже симпатичний, хоча й лисуватий. На побаченнях, як діти, ходили, трималися за руки. Через три тижні після знайомства він запросив мене до себе в офіс на вечірку. Запитав, що маю з одягу. Показала йому маленьку чорну сукню, в якій ходила на роботу. Він лише похитав головою і повіз до магазину. Там терпляче чекав, доки я приміряла сукні. На вечірку прийшли його брати й мама. Це були оглядини! Мама у нього красуня, італійка. Їй 74 роки, вона народила чотирьох дітей. Ходить на високих підборах. Весь час крутилася навколо мене і вигукувала: "Яка лялечка!"
За чотири роки Міла забрала до США батьків і сестру.
— Тато погодився переїхати тільки після розпаду Союзу. Він був великим патріотом СРСР, працював на заводі. Мама була бухгалтером. Батьки довго адаптувалися. Мама часто плакала. Але потім почали вчити англійську, склали іспити. Сестра Ірина, бібліотекарка за освітою, влаштувалася на фабрику. Вручну виготовляє речі для дому. Люблю з нею їздити в Арізону, там у нас будинок високо в горах. Але Іра там нічого не помічає, бо весь час книжки читає.
Донька Валентина — доктор юридичних наук.
— Живе окремо. Винаймає квартиру ще з однією жінкою, яка тримає трьох лютих собак. Якось зайшла до них, то вискочила нажахана. Меншій дочці Крістін 14. Грає в теніс. Вона у другій сотні найкращих тенісисток країни її віку. Я теж почала грати в теніс, аби тримати себе у формі.














Коментарі