— Лікарі довго боролися за його життя, але не все в їхніх силах. Для сім'ї Микола Федорович був всесвітом, який вони втратили. Найбільше любив дружину, дітей та онуків, — каже ексочільник Вінниці 58-річний Олександр ДОМБРОВСЬКИЙ про колегу 81-річного Миколу КОСТІНА. За ним справили дев'ятини. Помер від ускладнень після коронавірусу.
Микола Костін став першим міським головою Вінниці в незалежній Україні. До того очолював Ленінський район міста.
— Товаришували майже 40 років. Микола Федорович був моїм наставником. Він був щирий, справжній і унікально скромний. По-особливому відчував життя, його красу. Які б не були складні часи, завжди залишався справжнім романтиком і великим оптимістом зі своєю чарівною усмішкою, — додає Домбровський.
Після закінчення каденції вісім років очолював Пенсійний фонд України у Вінницькій області. Обирався депутатом Вінницької міської ради. Видав кілька поетичних збірок.
— Світлий був чоловік, приязний та інтелігентний. Часто зустрічала у парку. Зранку мав звичку прогулюватися. Розмова з ним була завжди цікава і в радість, — каже вінничанка Марина Сенчик.
2009-го Миколу Костіна нагородили медаллю за вагомий внесок у розвиток міста. Позаторік — почесною відзнакою міського голови.
— Сьогодні наше місто на гарному рахунку не тільки в області, а й в Україні та за її межами. Дуже з цього радію. Постійно слідкую за кожним кроком моєї Вінниці. Щиро дякую за пам'ять, за нагороду. Бо коли люди пам'ятають, що хтось щось зробив, це залишається назавжди, — казав на свій 80-літній ювілей Микола Костін.
Коментарі