— Я раніше виписував інше видання. П'ять років тому пішов на пошту робити передплату. На прилавку побачив "Газету по-українськи". Сподобалася. Почав виписувати п'ятничний номер. Усе в ній написане правдиво. Є багато хороших порад, — говорить 58-річний Михайло Цолиган із села Суходоли Бродівського району на Львівщині.
Передплатив "Газету по-українськи", відправив копію квитанції на адресу редакції і виграв 500 грн.
— За отриману суму знову виписав "Газету по-українськи". Це не вперше мені так щастить. Вісім років тому в лотерею виграв 350 гривень, — розповідає Михайло Йосифович.
Народився в селі Ільник Турківського району. Навчався на моториста бурових установок в училищі Львова.
— Був на практиці у Ворошиловграді, теперішній Луганськ. Звідти пішов у армію. Служив у Хабаровському краю. Це були ракетні війська наземного призначення. Після армії працював в Ашхабаді на буровій установці. Починав із 1982 року і аж до розвалу Союзу. Нас просили залишитися, давали фінські будиночки. Але я не погодився. Тут на мене чекала дружина, — каже Михайло Йосифович.
— Із Танею ми одружилися 7 серпня 1985 року. Після весілля побудували хату. Їздив вахтами на бурову. Виховали сина і доньку. Син живе з нами. А донька вийшла заміж у Санкт-Петербург. Тримаємо худобу, обробляємо землю. У вільний час люблю дивитися футбол або рибалити. Найбільшого коропа спіймав на 3,7 кілограма, — говорить Михайло Цолиган.














Коментарі