32-річний Микола Кобзов із дев"яти років жонглював. Був еквілібристом і дресирувальником. Нині президент "Циркової спілки Кобзов", до якої входять 14 цирків-шапіто.
Офіс Кобзова розташований в київському парку "Нивки". Це невеличка будова у формі циліндра. Біля входу припаркований мікроавтобус "Форд". У дворі вівчарка Річ, у сріблястому нашийнику, намагається упіймати власний хвіст. Кобзов ходить алеєю, розмовляє по телефону. Невисокий, кремезний, кароокий.
На дверях його кабінету таблички нема.
— Я з простої родини, із села, — розповідає про себе. — Тато працював машиністом, будівельником, мама — кухаркою. Потім ми переїхали до Нікополя. У цирковій студії вчився еквілібристики і жонглювати. Акробатикою займався сам.
Перший виступ пам"ятаєте?
— Ниче не помню, ниче не видел, ниче не слышал, — розмовляє Кобзов російською. — Жонглював у якійсь школі в Нікополі. Коліна тряслися так, що, думав, серце зупиниться, — він накручує на палець мотузок від диктофона. — Удруге виступав на ВДНГ у Києві. Тоді цирк обожнювали, зал був повний, люди хіба на люстрах не висіли.
Кобзов чхає, — каже, що застудився.
Жінкам не можна виходити заміж із кохання
— А раз в оркестрову яму упав, — продовжує весело. — Їздив по арені на моноциклі, це — мотоцикл на одному колесі. Під"їжджаю до оркестрової ями, у цей момент усі мають ахнути, а я — різко від"їхати назад. У моноцикла спав цеп, і я з гуркотом полетів у оркестрову яму. Усі ахнули. Виліз у павутині, брудний, вклонився. Зате вдало упав, бо в ямі були стільці — міг і покалічитися.
У нього дзвонить чорна "Нокіа".
— Да, Марин, — розмовляє з дружиною. — Детей уже повезли на тренировку. У школі я вчився не дуже, — пригадує. — Оцінки ставили за громадську активність. Перемагав у конкурсах, лагодив шкільні меблі. Єдиний улюблений предмет — математика. Французьку ненавидів, а тепер жалію, бо працюємо з цирком у Монако.
За кордоном цирк кращий?
— Як може бути кращим, якщо там наші артисти працюють? Українці, росіяни, китайці. Радянська влада виховала сильну циркову школу.
Які номери найдорожчі?
— Звірі, бо корми дорогі. А номери в повітрі — найризикованіші. Цілі сім"ї зриваються і гинуть.
Пригадує, як виступав у Парижі.
— Зайшли в Мулен Руж. Коли там почули, що ми — циркові актори, посадили за столик, безплатно.
Яхту маєте?
— Та ви що! У нас нічого нема, — каже скоромовкою. — Ну, є чотирикімнатна квартира на Позняках. Але ж і троє дітей: двоє доньок і племінниця. Зрідка зазираємо в клуби. Замовляю там молочний коктейль. Чомусь він дорожчий, ніж сто грамів горілки.
У азартні ігри граєте?
— Я людина азартна, тому навіть не дивлюся. У юності грав у більярд, був кращим у Нікополі. Мав власний кий за 50 доларів. Був такий крутий мальчик, навіть місцеві бандити поважали. Якось приїхав до Києва пограти — роздягли, навіть годинник зняли. Не знав, куди подіти енергію, доки не зустрів Марину.
Заходить 28-річна Марина, відкидає за плечі руде волосся. У цирку вона еквілібристка. І співає в шоу.
— У чому ти була? — намагається пригадати Микола їхнє знайомство.
— У топі й білій спідниці. Ішла з пляжу з твоєю знайомою.
— Вона мене одразу не злюбила, — зізнається Кобзов.
— Жінці не обов"язково кохати чоловіка, — уточнює він. — Жінкам не можна виходити заміж із кохання.
Розповідає про кінець 90-х, коли створював свій цирк.
— Ми були бідні, їли саму кашу. Якщо хто курив, то найдешевші цигарки. Я покликав батька, дядька, сестру Тетяну, кумів. Таня покинула роботу вагоновожатої, почала дресирувати пітонів і крокодилів. За нею прийшов швагер. Із сірників і тканини зробили макет шапіто.
Говоримо про кочове життя циркачів.
— Одна актриса народила на гастролях, — пригадує він. — Ми поїхали далі, а її лишили там. Тепер її дитині чотири роки, росте в цирку. Циркові діти дисципліновані, знають, що таке "не можна". Адже щось пошкодиш, —акробат розіб"ється. Тому батьки в цирку часто б"ють дітей. Ті потім їм дякують за виховання. А проблема дорослих: коли вони кохаються у вагончику — це всі чують.
1973, 25 жовтня — Микола Кобзов народився в селі Пилипи-Борівські на Вінниччині, у родині кухарки і будівельника
1978, 4 вересня — Марина народилася в Києві, у родині циркових артистів
1982 — Микола потрапив у циркову студію в Нікополі
1986 — гастролював із цирковою групою "Юність"
1992 — познайомився з Мариною
1997 — Марина закінчила естрадно-цирковий коледж
2000 — Микола створив свій цирк-шапіто
2003 — закінчив Академію керівних кадрів мистецтва і культури
2006 — цирк "Кобзов" виступив у Парижі
2 
1
Коментарі