Сьогодні в Дніпродзержинську Дніпропетровської області відзначають 100 років із дня народження найвідомішого уродженця міста — Леоніда Ілліча Брежнєва. Встановили меморіальну дошку на будівлі технікуму, де навчався генсек КПРС, організували тематичні виставки у бібліотеках. Також покладуть квіти до пам"ятника.
— От при ньому Дніпродзержинськ жив! — каже пенсіонерка Ганна Будаговська, яка мешкає на проспекті Леніна.
— Постачання нашого міста було за першим списком, — зітхає її ровесниця Аза Безугла. — Нині ж ходжу в пальті з порваними рукавами. Хай йому царство небесне...
Пам"ятник генсекові стоїть мало не під вікнами Ганни Будаговської. Молодята щосуботи приносять до нього квіти, як і 20 років тому.
— А господин Брежнев — это президент России? — цікавиться 13-річна Оля Міщенко.
І додає, що її улюбленим предметом у школі є історія.
У місцевому музеї відкрили експозицію подарунків генсекові під назвою "Особисто дорогому Леонідові Іллічу". Найцікавіші з 455 речей, які є у фондах ще з 1982 року, можна побачити за 2 грн. Директор Наталія Буланова каже, що приходить переважно молодь. Показує попільничку із зображенням Венери, що стояла в генсека на столі в кремлівському кабінеті, скрипку без струн роботи бахчисарайського майстра Івана Варичева.
— Мені здається, що він не грав на скрипці. Тому і струни йому не були потрібні, — жартує.
Хоча Леонід Брежнєв захоплювався полюванням, зброї серед подарунків немає.
— Ми не знаємо, чи бачив він ці подарунки взагалі, — каже Буланова. — Розбирав їх його секретаріат, а помічники сортували. Це дарунки від партійних організацій, колективів трудящих.
У Дніпродзержинську Леонід Брежнєв жив у будинку N40 на проспекті Пеліна. Двоповерховий на чотири квартири, він нічим не вирізняється від сусідніх — фасад такий же обшарпаний. Щоправда, у дворі — стерильна чистота.
Зараз така двокімнатна квартира коштує 35 тисяч доларів
— Уже пять дней подряд приезжают, убирают здесь. А до этого девять лет мы сами и убирали, и вывозили мусор. Будут ли после 19 декабря убирать, не знаю, — каже 84-річна Марія Пантеліївна Решетняк.
Жінка мешкає в квартирі N3. Вона розташована над тією, у якій до 1966 року жили мати та сестра Леоніда Брежнєва. Марія Пантеліївна добре пам"ятає колишніх сусідів і згадує їх із теплотою:
— Ми дружили сім"ями. Вечорами збиралися в дворі. Кожних вихідних їздили разом відпочивати на Дніпро, на човні каталися. Там тоді ще й турбази були. А ми молоді, сорокарічні.
Марія Пантеліївна веде показувати оселю Брежнєвих. Каже, що нині така двокімнатна квартира в Дніпродзержинську коштує $35 тис. Розповідає, що 1966 року, коли мама та сестра генсека переїхали до Москви, їх оселю зайняла родина Грецьких. На місці голуб"ятні Леоніда Ілліча вони збудували гараж.
Марія Решетняк каже, що Надія Петрівна Грецька і зараз живе у тій квартирі. Але показувати своє житло
відмовляється.Тому Марія Пантеліївна проводить у своє помешкання на другому поверсі й розповідає, що її мати близько товаришувала із Наталею Денисівною Брежнєвою — матір"ю генсека:
— Вона була така хороша людина! Уважна, вміла вислухати, порадити. У неї були кури, гуси літом, куточок зеленої трави. Вона рано встане, боса вийде, по траві походить. Одягалась просто — селянська спідниця, кофта навипуск. Але коли йшла в магазин або в гості, одягала гарну сукню. Вміла шити і в"язати добре. А готувала як! Було як приїде Леонід Ілліч, завжди замовляє домашню локшину — дуже вона в неї добра була.
Після того як 1956 року Леоніда Брежнєва обрали кандидатом у члени президії і секретарем ЦК КПРС, його мама з сестрою Вірою мешкали в цій квартирі ще 10 років. Коли ж перебиралися до Москви, мати генсека залишила матері Марії Пантеліївни табуретку, на якій грали вечорами в карти:
— Наталя Денисівна казала моїй мамі: "Будеш сідати на цю табуретку і мене згадувати".
Про матір Брежнєва нагадує і сорокарічний каштан, який вона привезла з Криму. Він росте біля ґанку будинку на Пеліна, 40.
Як тільки приїздив, відразу йшов до голуб"ятні
Марія Решетняк каже, що Брежнєв любив танцювати, жартувати, а найбільше — голубів.
— Як тільки приїздив, одразу йшов до голуб"ятні. Це була його хвороба! Подивиться на голубів, поганяє їх і спуститься. Коли приїхав останній раз, захотів побачити свою квартиру. Пригадав усіх, хто де жив. Піднявся на другий поверх і каже: "У цій квартирі жили ми, тут Решетняки, в цій квартирі Булгакови, напроти Єремеї". Потім мій сусід Василь Ілліч підійшов до нього, а Брежнєв побачив нагороди й запитав: "А де ти воював?". Він усе розповів. А потім вийшли на вулицю і сфотографувалися.
Марія Пантеліївна не має дітей. Єдина її розрада — пекінес Лола.
— Коли 2000-го помер чоловік, через рік пішов від мене й собака. Це був дворовий пес, прожив із нами 11 років. Тоді племінник подарував Лолу.
Марія Решетняк також вважає, що за правління її сусіда людям жилося добре:
— Тільки при ньому й пожили. Усе ж було в магазинах! А зараз що? Підеш на базар з купою грошей, а в сумці пусто! За 35 років стажу пенсія 411 гривень. Якби племінник не платив за квартиру, не знаю, як би вижила. Усе, що колись шила, доношую зараз. Однак вірю, що Україна колись досягне рівня Радянського Союзу. Ми ж були тоді житницею!
1922, 3 серпня — Марія Пантеліївна народилась у селі Чернігівка Північноказахстанської області, Росія
1941 — після закінчення школи в Магнітогорську почала працювати на військовому заводі контролером — перевіряла продукцію для фронту
1948 — вийшла заміж за Миколу Решетняка, бригадира сталеливарного цеху заводу в Магнітогорську
1952 — переїхали до Дніпродзержинська до родичів чоловіка. Почала працювати нормувальником на металургійному заводі
1956 — закінчила вечірнє відділення економічного технікуму
1977 — вийшла на пенсію
2000 — поховала чоловіка
2 
1
Коментарі