У 59-річної киянки Марії Романової хочуть відібрати двокімнатну квартиру в центрі Києва. Романова — донька колишнього режисера столичного театру Російської драми Михайла Романова й актриси Марії Стрєлкової. Десять років тому екс-чоловік жінки Олександр за $300 продав кімнату в її квартирі.
До квартири на бул. Шевченка, 2, навпроти Бессарабського ринку, Марія Михайлівна прийшла з 33-річним Володимиром Бесарабом. Він її далекий племінник по материній лінії.
— Торік 6 вересня вийшла за хлібом, — розповідає Романова. — Біля під"їзду стояв новий власник — Валерій Коваленко. Неподалік чекала "швидка". Мене закинули в машину. Злякалася, що вбивати везуть. У лікарні за тиждень схудла на шість кілограмів.
За тиждень жінку виписали.
— Спочатку тьотя Маша жила у нас. Але посварилася з моєю мамою, у них складні характери. Фиркнула й пішла жити на вокзал. За ніч давала по сім гривень у платному залі, — говорить племінник.
Відтоді родина знімає для Романової кімнату на Теремках.
Батько Марії Михайлівни у 1950-х роках працював головним режисером Київського театру Російської драми. Мати була актрисою.
— Спочатку жили у п"ятикімнатній квартирі на вулиці Пушкінській, — згадує жінка. Вона тримає три пакети з речами, що носить із собою.
— Тоді ми жили на широку ногу, — продовжує. — Батько був депутатом Верховної Ради, їздив у службовій "побєді". Мама мала коштовності, хутра, одягала мене в імпортні речі. Але була дуже строгою, я часто через неї плакала. Вона ніколи не святкувала день народження, не любила ставати старшою. Мама була віруюча. У косметичці носила маленьку іконку. А тато був комуністом. Я його більше любила.
Згадує, що в театрі батьки грали лише в парі.
Я плавала краще, ніж ходила
— Тато ревнував маму. На виставі за твором Юрія Яновського "Вершники" мав вистрелити в неї. Вона так перенервувала, що на сцені отримала інсульт. Прожила ще 11 років, але в театрі працювати боялася. Коли померла, нам із батьком причувалося, що вона ходить по квартирі, рипить підлогою і стукає кришкою від чайника. Через півтора місяці батько не витримав, поїхав до Москви. Хотів поміняти київську квартиру на московську. Через вісім місяців він помер. Я розміняла квартиру. Віддала батьковому племіннику з-під Уралу трикімнатну, а собі взяла двокімнатну на бульварі Шевченка.
Племінник пригощає тітку кавою з автомату. Вона сьорбає зі стаканчика. Сідаємо на лаві біля пам"ятника Леніну на бульварі Шевченка.
Каже, сюди виходять вікна квартири Марії Михайлівни. Жінка каже, що Володимир — її єдина рідня. Дітей у Романової немає.
Марія Михайлівна мала три короткі шлюби. Говорить, кімнату продав її третій чоловік Олександр Сідіков.
— Він приїхав із Ташкента вчитися у сільськогосподарській академії, — розповідає. — Не мав де жити. Я прийняла його як студента на 10 днів за 10 рублів. Він украв мій паспорт, побіг у РАЦС і розписався. Своє прізвище поміняв на моє — Романов. Розлучилася з ним за чотири роки, — сміється. Верхніх зубів майже немає. — Я була старша на дев"ять років. Усі казали, що ми як брат і сестра.
За першого чоловіка Марія вийшла, аби врятувати його від армії.
— Борька був моряк. Після інституту його хотіли забрати в лейтенанти. Мені було 18, а йому 30. Я називала його "дядя Боря". Він умовив мене вийти за нього. Борька працював на студії імені Довженка освітлювачем, отримував мало — 90 рублів. Коли до нього почала дзвонити бібліотекарка з кіностудії, я вигнала його.
— Другий шлюб узяли з кохання? — уточнюю.
— Боже упаси, — сміється жінка. — З Анатолієм познайомилася в Євпаторії. Повів знайомити зі своєю бабусею, а то була мама. Мені не сподобалося, що збрехав. Він був негарний, плавати не вмів. А я плавала краще, ніж ходила. Толя швидко мені набрид. Він учився в морському інституті, його на рік забрали у море. Коли приїхав, не впустила його.
вагітніла кілька разів, але втрачала дітей.
— Востаннє — у 44 роки від свого хлопця Кості. У вікно побачила, що він стоїть біля пам"ятника Леніну з якоюсь дівчиною. Вибігла до нього. На бровці мене зачепила вантажівка з цеглою. Я впала на асфальт, вдарилася. Була на п"ятому місяці, дитину втратила. Костя повернувся до своєї дружини, вона теж була вагітна.
Марія Романова в дитинстві зіграла кілька епізодичних ролей у кіно. А нині вчить іспанську мову при одній із церков.
— Я була школяркою, коли в СРСР приїжджав Фідель Кастро. Був гарний, стрункий і вже тоді бородатий. Я його полюбила, — соромиться. — Аж тепер наважилася вивчати іспанську.
1948, 29 жовтня — Марія Романова народилася в Києві в театральній родині
1962 — померла мама Марія Стрєлкова; за 10 місяців пішов із життя батько Михайло Романов
1965 — закінчила київську школу N57
1967 — розміняла п"ятикімнатну квартиру, переїхала у двокімнатне помешкання на бульварі Шевченка
1972 — закінчила педагогічний інститут; працювала в дитсадку, у школі методисткою
1974 — закінчила курси екскурсоводів при Києво-Печерській лаврі; згодом отримала освіту інженера; 10 років працювала інженером; пізніше була адміністратором і касиром у театрах
1998 — чоловік Олександр продав кімнату в квартирі; за 9 років з"явився новий власник — за словами Марії Романової, він хоче забрати ще її кімнату
Мала три шлюби. Дітей нема
2 
1
Коментарі