74-річна Марія та 35-річний Олександр Козинці із села Краснопілля Коропського району на Чернігівщині щойно повернулися з поминок. У вересні вони відзначили річницю весілля.
Марія Андріївна за рік майже не змінилася. Її чоловік погладшав. Розповідають, як їздили до Москви на зйомки програми "Пусть говорят".
— Грошей на дорогу позичив сільський голова Василь Павлюк. Найняв машину, щоб відвезти до поїзда, — каже жінка.
— Ти, Маріє, не все гарно пам"ятаєш. Я розкажу, — перебиває Олександр.
— Пам"ять у нього добра, — бурчить Марія Андріївна. — Попитайте краще, куди він ніччю ходить? Хай згадає!
Козинець не звертає уваги на слова дружини.
— У Москві нас зустрів чоловік із табличкою "ОРТ". Повіз у готель, поселив у шикарний номер із двома кімнатами. Марія сіла відпочити, а мені в туалет прикрутило. Зробив своє діло, шукаю папір, а не видно. Бачу, якась лапка з-під унітазу стирчить. Думаю, треба натиснуть — і видасть. Я ногою на неї — і воно видало! Підмило мене по самі я... Сиджу й думаю: капець, куди ж мокрий піду? Роззираюся, а за спиною скринька з рушниками одноразовими. Потім поїхали на студію в "Останкіно". Марію підфарбували, мені волосся підчесали, щоб стояло. Як визирнув у зал, а там сотні людей! Кажу: страшно, без 100 грамів не піду, дайте для хоробрості. Адміністраторка повела у їдальню за свої гроші. Я не 100, а 200 грамів замовив. Марію викликали першою, потім я вийшов у зал, підняв руки вгору. Мені аплодували стоячи. Темношкірий артист якийсь питає: "А як у вас з інтимом?". А я у відповідь, щоб знав наших: "Ноу проблєм". Потім глядачі кричали "Гірко!". Я поцілував Марію.
— Так міцно поцілував, що ледве зуби не проковтнула, — сміється жінка.
Заборгував за аліменти 3700 гривень
— За зйомки заплатили 15 тисяч рублів (понад 2800 грн. — "ГПУ"), — продовжує Олександр. — За них купили супутникову антену-тарілку, мені мобілку. Віддячили голові сільради й сусідці, що порала хазяйство, доки нас не було. Здали теля, костюм мені за 700 гривень справили і куртку.
— Він у мене ні в чому не нуждається, — поправляє свою золоту обручку Марія Андріївна. — Щодня як не курячі стегенця, так котлети чи пельмені на столі. Але живемо, як кіт із собакою. Я вже й про розлучення подумую. Та, видно, доведеться до смерті мучитися. А мо", ще й четвертого мужа знайду. Сашко спортився, став часто випивати. Ходить наліво. Прийде в час чи два ночі — і не питай, де був.
— Та то вона доколупується, — жартує Олександр. — Я — молодий, думаєте, мені не хочеться? Ми спимо окремо. Як посваримося, Марія першою йде миритися. Вранці я ще дрімаю на дивані, а вона підійде, поцілує в щоку. "Сашечка, Сашечка, я ж тебе кохаю". Ще й чарочку піднесе.
— Як п"яний, мене не чіпає, а в хаті трощить усе підряд, — жаліється жінка. — Кілька місяців тому селом чутка пішла, що я вагітна. Хто не питає, отвічаю: "А ви попробуйте самі у 70 літ родить". Ото все людям заздрісно, що я молодого відхопила. Та хіба докажеш, що ні я на ньому, ні він на мені не були?
Марія Андріївна тричі виходила заміж. Дітей не має. У селі її кличуть Кимихою — за прізвищем першого чоловіка Павла Кима. Із ним прожила 40 років, помер 21 листопада 1998-го. Потім на вісім років зійшлася з сільським удівцем Миколою Мухою. Із Олександром Козинцем познайомилася чотири роки тому на весіллі. Він грав на баяні.
— Тоді все село гуло, що Кимиха Композитора додому забрала, — згадує Марія Андріївна. — Рідні Сашка казали, що він здурів, що я його приворожила. На весілля ніхто не приїхав.
У рідному селі Андріївці Кролевецького району Сумської області в Олександра є діти від першого шлюбу: 8-річний Олександр і 6-річна Валерія. Колишня дружина подала на аліменти. Козинець ніде не працює, живе на пенсію Марії Андріївни, заборгував 3700 грн виплат. 18 вересня Коропський суд присудив йому 80 год. громадських робіт при сільраді — щоб повернув гроші.
У двір заходить сільський голова Василь Павлюк, 49 років.
— Завтра бери бритву, рушника, мило, — каже до господаря. — Відправлю тебе на Короп. Підеш по етапу. Ти чому загадану роботу не виконав? Чи забув, що я за тебе поручився?
— Так я трохи попиляв, — нітиться Олександр. Обіцяє доробити. Коли голова йде, бере баян і починає грати. Марія Андріївна плескає в долоні, підтанцьовує, ніжно гладить його голову.
— Одні проблеми з Козинцями, — зітхає голова на дорозі. — Більше десяти разів приходили у сільраду зі скаргами. Через три місяці після весілля першим прибіг Сашко. Казав, що Андріївна сильно ревнує його. Десь із кимсь із жінок поговорить — зразу скандал. Потім приходила Андріївна. Скаржилася, що п"є, не хоче працювати, вікна побив, пилку зламав. Кажу їй: "Якщо такий поганий, то виселіть. Я допоможу". Андріївна давай назад — отак і мирю їх. Сашко добре грає на баяні. Якось зібралися з ним на огляд-конкурс, поїхали машиною у Короп. Сашко дружини з собою не взяв, тихцем шини у велосипеді поспускав. Андріївна як угледіла, до сусіда пішла, щоб накачав. На велік — і примчала у Короп за 15 кілометрів. Я подивився, кажу: "Уяви, що було би, якби ми зайняли перше місце і поїхали виступати у Чернігів?". Отак і живуть.
3 
35413
Коментарі