Ексклюзиви
Четвер, 06 травня 2021 06:31

Марія Чорій розмальовує медяник п'ять годин

Автор: ФОТО надала Марія Чорій
  Марія Чорій із села Великий Бичків Рахівського району на ­Закарпатті випікає медяники три роки. Обтягує шоколадом і розмальовує глазур’ю. Кілограм продає за 250 гривень
Марія Чорій із села Великий Бичків Рахівського району на ­Закарпатті випікає медяники три роки. Обтягує шоколадом і розмальовує глазур’ю. Кілограм продає за 250 гривень

— Уперше про бичківський весільний медяник письмово згадали 1914 року. Доти інформацію про нього передавали усно, — говорить 29-річна Марія ЧОРІЙ із села Великий Бичків Рахівського району на Закарпатті. — Є версія, що це таємний рецепт австрійського торта "Захер", але вдосконалений нашими кухарками. Пекли медяники, а потім обговорювали, як їх прикрасити. Так і придумали розмальовувати. В її селі традиційні медяники вміють пекти п'ятеро жінок. Вона — одна з них.

— Ця випічка — візитівка нашого села. Більше ніде в Україні її не роблять. Колись медяники готували лише на весілля, а тепер і на хрестини, і на дні народження, і на сувенір, — продовжує. — Я печу медяники три роки. Давно хотіла навчитися, але рецепт тримають у секреті. Довго шукала, хто розказав би. Домовилася з однією майстринею, та з нею зустрітися не вийшло. Вже опустила руки. А тоді підказали звернутися до жінки, яка давно куховарила на весіллях. Вона й поділилася давнім рецептом. Спершу медяник вдався гірким. Потім додала в рецепт трохи свого і все вийшло. Робота довга і клопітка. Досі переживаю за кожен, щоб був, як треба. Їсти медяники можна протягом місяця. Вони лишаються м'якими.

Основний інгредієнт — спеції.

— Випічка має бути пряна, духмяна й запашна. Коли печеться, домашні одразу впізнають, що готую. Додаю гвоздику, корицю, ром чи горіхову настоянку. Мед — обов'язково. Буває, зразу виходить ідеальний. А інколи не вдається. Здавна вірили, якщо в медянику з'являються тріщини — значить, нечесна дівка була. А як витікає, чоловік чи жінка тікатиме із сім'ї.

Спекти медяник — лише половина роботи, — розповідає Марія. — Потім треба обтягнути шоколадом і розмалювати. За основу беруть гуцульську вишивку гладдю. Обов'язково мають бути чотири ромби. Намалюю один, і йду в інший кінець кімнати, щоб подивитися, як виглядає. Візерунки виводжу глазур'ю. Використовую зелений, голубий, червоний, жовтий та оранжевий кольори. Для розпису беруть яскраві фарби, щоб і життя таке було.

Медяники Марія Чорій продає по 250 грн за кілограм.

— Продукти подорожчали. Але поки що ціну не піднімаю. Часто замовляють на весілля, щоб здивувати гостей. Після святкування ламають і роздають. Така традиція стала популярною і в сусідніх селах. ­Багато наших людей їздять на заробітки в Чехію. Якщо там весілля, то обов'язково везуть медяник. Якось замовили до Праги. Казали, для людини, в якої все є.

Найбільший мій медяник важив 5,5 кілограма. Просили більший спекти, але не мала такої форми. Найчастіше замовляють на 2–3 кілограми. Один розмальовую приблизно 5 годин. Випікаю і сувенірні, вагою від 30 грамів. Як знімуть карантин і туристи почнуть до нас їхати, то продаватиму й розповідатиму про традиційну випічку. Більшість не знають, що таке медяник. Деколи в соцмережах питають: то паска чи коровай?

"Кому попадеться більша частина, той довше житиме"

Раніше на весілля замовляли три медяники. Один віддавали священникові, другий ламали молоді, третій лишали на згадку.

— Дружка носила медяник і на розписку, і на вінчання, — розповідає Марія Чорій. — У дірку всередині ставили півлітрову пляшку горілки. Так стрічали гостей: дружба наливав, а дружка пригощала. Потім медяник залишали на столі біля молодих. Зранку вони його ламали. Вірили: кому попадеться більша частина, той довше житиме. Раніше господині підпилювали медяник, аби розламувався навпіл, і молоді не сварилися, кому більше дісталося. Я так не роблю. Мій медяник виходить м'який.

Зараз ви читаєте новину «Марія Чорій розмальовує медяник п'ять годин». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі