7 лютого 2006 року згоріла хата родини Шнайдерів у смт Степань Сарненського району Рівненщини. 43-річна Валентина з чотирма дітьми перейшла жити до сусідів. За два тижні жінка померла. Односельчани зібрали Шнайдерам 25 тис. грн на нову хату.
22-річна Марина — старша з дітей покійної Валентини. Дівчина працює лаборанткою в степанській школі. Після дзвоника вибігає надвір. Кличе брата Сашка, 8 років, та 11-річну сестру Олю.
Ідуть додому мовчки.
— Чужих не люблять, — пояснює дівчина, поправляючи братові рюкзак. — Нас у сім"ї четверо — я, старший од мене на рік брат Віталій та ці двоє.
Розповідає, що хата загорілася 7 лютого. Батько Анатолій був на заробітках у Чернігові. Мати Валентина почула дивне потріскування нагорі.
— Запитала, чи не йде дощ. Я думаю, який дощ серед зими?
Дівчина визирнула надвір і жахнулася. Дах їхньої хати палав, як смолоскип.
— Я крикнула Віталікові, щоб виносив хвору матір, — згадує дівчина. — Сама вивела малих і повернулася по гроші та документи. Брат ще витяг кольоровий телевізор.
Від хати залишилися самі стіни. 43-річна Валентина Шнайдер померла за два тижні після пожежі. Півроку діти мешкали в сусідки Людмили.
— Мама була невиліковно хвора. Серце не витримало, — втирає сльози рукавом Марина. — Вона мала неоперабельний рак матки.
Марина шукала на згарищі речі, що вціліли. Однак вода та мороз зіпсували майже все. Те, що не згоріло, замерзло грудками.
— Хата ж бабина, будували її давно, — бідкається дівчина. — Цегла в комині прогоріла, і димар упав на стріху.
Марина відмовилася віддати сестру і брата до дитбудинку.
— Сказала, що буде нашою мамою, — Ольга перепинається й падає. Марина піднімає й обтрушує сестру від бруду.
— Селищна рада обрала мене опікуном, бо старший брат Віталій не мав роботи, — розповідає Марина. — 1 вересня ми переселилися до нової хати в сусідньому селі.
Від степанської школи до нової оселі Шнайдерів у Калинівці йдемо 15 хв. Але Марина нарікає, що далеко.
Наш старий кіт повернувся на згарище і живе в сусіда
— Раніше ми жили біля школи. Мама працювала там секретаркою, — розповідає дівчина. — А тепер треба пройти півселища і ще півсела.
Каже, за нову хату в Степані просили 30 тис. грн. У Калинівці будинки дешевші.
— Село зібрало 25 тисяч гривень. Декому навіть родичі з Америки присилали, — розповідає Марина.
Дівчина звертає на бокову вулицю. Зупиняємося біля свіжопофарбованого будинку. Удома хтось є, на килимку стоять чоловічі капці.
— Це брат Віталій, дивиться телевізор, — дівчина роззувається. — У сезон він їздить на заробітки, збирає буряки.
Питаю, чи знає про пожежу батько.
— Знає. На мамин похорон не приїхав, — каже Марина. — Два роки його не бачили. Але знаємо, що живий. Півроку тому дав бабусі номер телефону в Чернігові. Ми бігали на пошту, дзвонили. Номер виявився фальшивим, — Марина майже кричить, але заспокоюється. — Він і раніше зникав на рік-два. Потім вертався з грошима.
Діти Шнайдерів живуть на соціальну допомогу — по 250 грн кожному — та Маринину зарплатню. Худоби не тримають.
— Невигідно, — запевняє дівчина. — Свиню, корову або козу треба доглядати. Я до обіду у школі, потім працюю вдома.
Каже, що молоко, м"ясо і сало у Степані дешеві. 1 кг сала коштує 9–10 грн, свинини 23–25 грн. Молоко продають по 70 коп. за 1 л.
— Насмажу котлет, зварю борщу, вареників або молочної каші. Картоплю садимо свою, — каже, помішуючи на плиті каструлю з супом. — Маємо клаптик поля у Степані.
Питаю, чи подобається Марині її робота.
— Трохи нудно. Я лише розношу прибори на уроці фізики чи хімії. А на перерві складаю їх у шафу. Варю обіди, перу, годую кицьку і цуцика, — каже вона. — Наш старий кіт повернувся на згарище і живе в сусіда. До нас інші коти прибилися.
Марина хоче закінчити Березнівський коледж і стати вчителькою. Але після смерті матері кинула навчання.
— Треба платити 2500 гривень на рік, — пояснює. — Та я мушу довчитися. Бо за кілька років учитиму брата й сестру.
1984, 28 березня — старший син Шнайдерів Віталій народився в смт Степань Сарненського району на Рівненщині
1985, 15 вересня — з"явилася на світ Марина Шнайдер
1996, 13 травня — народилася сестра Ольга
1999, 25 січня — з"явився брат Олександр
2005 — батько Анатолій виїхав на заробітки у Чернігів, досі не повернувся
2006, 7 лютого — згоріла хата Шнайдерів; за два тижні померла мати Валентина
2006, березень — Марина стала опікуном сестри і брата; вересень — односельці купили погорільцям хату в с. Калинівці
2007 — Марина отримала першу звістку від батька, що зник на заробітках
2 
1
Коментарі
1